Клеменсевич Зиґмунт
КЛЕМЕНСЕ́ВИЧ Зиґмунт (24. 04. 1886, Краків — 25. 03. 1963, м. Ґлівіце, Польща) — фізико-хімік. Доктор філософії (1908), габілітов. д-р (1912), професор (1920). Закін. Львівський університет (1908). Стажувався у Політех. інституті в м. Карлсруе (Німеччина, 1908–11) у лаб. Ф. Габера, Радієвому інституті в Парижі (1913–14) під керівництвом М. Склодовської-Кюрі. Працював доцент кафедри фіз. хімії та електроніки (1912–13), професор кафедри заг. і неорган. хімії і фізики (1919–24) Львів. університету; асист. в Інституті Пастера у Парижі (1915–16), згодом — тех. кер. ф-ки «Sanar»; проф. та завідувач кафедри фізики Львів. політехніки (1924–39). Під час 2-ї світової війни перебував у Казахстані (1940–42), Ірані (1942–43), Єгипті (1943–44), де керував фотолабораторіями. Засн. і завідувач кафедри фізики, декан Польс. коледжу Лондон. університету (1947–51); завідувач кафедри ядер. фізики Сілез. політехніки у м. Ґлівіце (1956–60). Наукові дослідження: фіз. хімія, радіоактивність, кінетична теорія матерії і термодинаміки, електрохім. властивості радію і торію, колоїдні властивості водних розчинів сальварсану, хім. реакції в газових середовищах. Разом із Ф. Габером сконструював скляний електрод (1909).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Sur les propriétés électrochimiques du radium B et du thorium B // Comptes Rendus de l’Académie des Sciences. Paris, 1914; Podstawy pojęciowe statystyki fizycznej // Kosmos. 1927. T. 52; A system of energetics. London, 1952.
Рекомендована література
- Деркач Ф. А., Марченко М. Г. Про розвиток хімії у Львівському університеті в радянський період // Вісн. Львів. університету. Сер. хім. 1967. Вип. 9.
Завантажити статтю
 [himiya].jpg)
Людина 
