Ортодонтія

ОРТОДОНТІ́Я (від орто... і грец. όδόυς — зуб) — роз­діл стоматології, що ви­вчає етіологію, патогенез, клініку, діагностику, профілактику та лікува­н­ня зубощелепних аномалій (вроджених вад роз­витку) та деформацій (набутих) у дітей та дорослих. Термін «О.» в стоматол. практику ввів 1839 франц. лікар П.-Й. Лефулон.

Ще 1619 італ. хірург І. Фабрицій описав метод виправле­н­ня окремих зубів. 1728 француз П. Фошар за­пропонував металеві дуги для роз­шире­н­ня зубного ряду, а також апарат для пере­міще­н­ня окремих зубів за допомогою пружного дроту. Засн. ортодонт. науки вважають амер. лікаря Н. Кінґслі, який 1879 роз­робив знім. ортодонт. апарат, а 1892 — систему між­щелеп. тяги. 1899 амер. стоматолог Е. Енґль за­пропонував класифікацію зубощелеп. аномалій та деформацій, яку використовують й нині, роз­робив 4 техніки ортодонт. лікува­н­ня, заклав основу сучас. брекет-системи. Вагомий внесок у становле­н­ня О. зробили також данський лікар В. Андрезен (1908 за­пропонував моно­блок. активатор), амер. ортодонт Ч. Твід (довів доцільність видале­н­ня окремих зубів при лікуван­ні ортодонт. пацієнтів, що до­зволяє уникнути рецидивів); нім. лікар Р. Френкель (1908 роз­робив досить ефективні функціон. при­строї (регулятори функції), що до­зволяли усунути одночасно морфол. і функціон. від­хиле­н­ня під час росту та формува­н­ня зубощелеп. апарату).

У Рос. імперії пита­н­ня О. роз­роб­ляла низка лікарів. 1885 роз­почато ви­да­н­ня «Зубоврачебного вестника» (С.-Пе­тербург), 1899 — ж. «Одонтологическое обозрение» (Москва), де опубліковано низку статей, присвяч. пита­н­ням О., зокрема «К во­просу о неправильном прорезывании зубов» Г. Вільги (1906), «На­учная система ортодонтии» Г. Ефрона (1909), «К казуистике неправильного прорезывания зубов в детском возрасте» лікаря Домбровського з м-ка Сміле, нині село Ромен. р-ну Сум. обл. (1914). У 1913 на черговому всерос. зʼ­їзді одонтологів було зачитано доповіді покійного О. Лімберга, присвяч. пита­н­ням шкіл. зубного протезува­н­ня.

Після більшов. пере­вороту 1917 ви­дано по­станову про створе­н­ня при мед. ф-тах ВНЗів кафедр ортодонтії. Зокрема 1920 у Києві на базі націоналізов. зуболікар. шкіл створ. Одонтол. ін­ститут з 4-річ. курсом на­вча­н­ня, який згодом реорганізовано у факультет Київ. ін­ституту охорони здоровʼя (від 1921 — Київ. мед. ін­ститут; нині Нац. мед. університет). Деканом факультету та зав. першої в Україні каф. ортодонтії (діяла 1920–30) став К. Тарасов. 1921 Ю. Гофунг організував та очолив одонтол. (від 1930 — стоматол.) факультет Харків. мед. ін­ституту, в якому О. викладали на каф. ортопед. стоматології.

Після визволе­н­ня Києва під час 2-ї світової вій­ни у 1943 стоматол. факультет Київ. мед. ін­ституту реорганізовано у стоматол. ін­ститут, який 1955 знову став ф-том. Каф. ортопед. стоматології 1949–68 завідував А. Бетельман, який видав під­ручник «Ортопедична стоматологія» (Мос­ква, 1965), де по­дано окремий роз­діл «Ортодонтія». А. Бетельман — автор класифікації зубощелеп. аномалій (1957). Він під­готував плеяду ві­домих фахівців, які зробили знач. внесок у роз­виток О. в Україні та СРСР, зокрема С. Дорошенко сприяла впроваджен­ню телерентґено­графії в ортодонт. практику, роз­робила при­стрій для телерентґено­графії та описала методику її проведе­н­ня (1968). Після А. Бетельмана завідувач кафедри став його учень С. Кри­штаб (1969–84) — автор моно­графії «Аномалии нижней челюсти» (1975) та під­ручника «Ортопедическая стоматология» (1986) і спів­­автор кн. «Лечение зубоче­люстных деформаций» (1982; усі — Київ). 1982 від каф. ортопед. стоматології від­окремлено каф. пропедевтики ортопед. стоматології та ортодонтії, яку очолив З. Василенко (до 1991). Він доклав багато зусиль для роз­витку стоматології в Україні, зокрема й О. Згодом каф. перейм. на каф. ортодонтії та пропедевтики ортопед. стоматології, її зав. став П. Фліс (спів­­автор під­ручника «Ортодонтія» (В., 2007) та низки навч. посібників), від 2021 — Т. Костюк.

У Київ. мед. університеті каф. ортопед. стоматології очолювали О. Мірза, В. Біда, від 2007 — С. Дорошенко, яка 1993–2005 була гол. ортодонтом МОЗ України, а нині очолює також Центр реабілітації та на­да­н­ня стоматол. допомоги дітям з син­дромал. патологією (Київ) та є гол. ред. ж. «Сучасна ортодонтія». Нею опубліковано низку навч. посібників: «Син­дроми в ортодонтії», «Основы телерентгено­графии» (обидва — 2007), «Латеральна телерентгено­графія» (2013; обидва — спів­­авт.; усі — Київ) та ін. Самост. каф. ортодонтії планували від­крити в Київ. ін­ституті удосконале­н­ня лікарів (нині Нац. університет охорони здоровʼя України) ще 1986, але аварія на ЧАЕС завадила цьому. З ініціативи М. Дрогомирецької її організовано лише у 2008. На каф. про­йшли спеціалізацію понад 1100 лікарів-ортодонтів не тільки з України, а й Польщі, Йор­данії, Сирії, Лівії, Китаю, Кувейту, Грузії та ін. М. Дрогомирецька — меценат-засн. Благодій. фонду «Подаруй дитині посмішку», що опікується ортодонт. лікува­н­ням дітей-сиріт; гол. ред. ж. «Світ ортодонтії».

Знач. внесок у роз­виток О. зробили полтав. науковці. 1967 Харків. стоматол. ін­ститут пере­ведено в Полтаву і реорганізовано у Полтав. мед. стоматол. ін­ститут (нині Полтав. мед. університет). 1970–87 завідувач кафедри ортопед. стоматології була Г. Шилова (спів­­авторка «Руководства по ортодонтии», Москва, 1999). Тривалий час каф. стоматології дит. віку, куди О. уві­йшла як складова частина, очолювала Л. Гри­горʼєва, яка опублікувала моно­графії «Прогнатия» (К., 1984) та «Прикус у дітей» (П., 1999). Серед її учнів — В. Куроєдова, Л. Смаглюк, Н. Головко, Н. Куліш, Л. Галич. Нині в Полтав. мед. університеті діють 2 каф. ортодонтії. 2001 вперше в Україні від­крито каф. післядиплом. освіти лікарів-ортодонтів, яку очолює В. Куроєдова. Її колектив спів­працює з іноз. університетами, зокрема з каф. ортодонтії Університету м. Майнц (Німеч­чина). Каф. ортодонтії завідує Л. Смаглюк — президент Асоц. ортодонтів України. У Львів. мед. університеті тривалий час працював професор кафедри стоматології дит. віку М. Покровський, який ви­вчав про­блеми за­стосува­н­ня різних варіантів брекет-техніки при біо­механіці ди­сталізації молярів; на каф. ортопед. стоматології (1981–2011 — зав.) викладає В. Макєєв, який досліджує вроджені й набуті дефекти та деформації зубощелеп. системи; поруше­н­ня оклюзій. спів­від­ношень та патології скронево-нижньощелеп. су­глобів тощо.

Знач. вклад у роз­виток О. в Україні зробили також науковці Одес. мед. університету й Ін­ституту стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМНУ (Одеса), зокрема І. Новик, Е. Варес, В. Кулаженко, Л. Зубкова, Б. Мірчук, який 2010 очолив від­криту каф. ортодонтії Одес. мед. університету, від 2016 її очолює В. Горохівсь­кий.

У Харкові про­блеми О. у 1920-х рр. почали роз­робляти Ю. Гофунг, М. Фабрикант та ін. У Харків. стоматол. ін­ституті (засн. 1931) О. викладали на каф. ортопед. стоматології. Однойм. каф. Харків. ін­ституту удосконале­н­ня лікарів (нині Харків. мед. академія післядиплом. освіти) 1965–92 завідував М. Нападов, який ви­вчав зубощелепні деформації, за­пропонував нові кон­струкції ортодонт. апаратів та технологію їх виготовле­н­ня, був одним із організаторів першого в Україні Респ. центру стоматол. імплантації (Харків). В. Куцевляк 1981 організував і очолив каф. стоматології дит. віку Харків. мед. ін­ституту (нині університет), а 2010 — каф. стоматології дит. віку, ортодонтії та імплантології Харків. мед. академії післядиплом. освіти.

Завантажити статтю