О'Рурк Олександр Миколайович

О’РУ́РК Олександр Миколайович (псевд. і крипт.: А. Н. О. Р., А. Круро, А. Н. Орурков, Олег Русанин; 05. 06. 1883, с. Малютинці Пирятин. пов. Полтав. губ., нині Лубен. р-ну Полтав. обл. – 23. 02. 1942, Ленінград, нині С.-Пе­тербург) – фахівець у галузі залізничного транспорту, прозаїк. Син М. О’Рур­ка. Доктор технічних наук (1939), професор (1924). Член Всерос. СП (1924). Навч. 1894–1900 у Київ. кадет. та Пажес. (С.-Пе­тербург) корпусах, закін. С.-Пе­тербур. інститут інж. шляхів сполучення (1907). У 1906 два семестри слухав лекції в Шарлоттенбур. політех. інституті (Німеччина). Від 1907 працював на Моск.–Віндаво–Рибін. та Пд. залізницях; від 1914 – у Міністерстві шляхів сполучення; від 1917 – у Воронез. окрузі шляхів сполучення (РФ), викладав у місц. залізнич. політехнікумі; від 1919 – у Москві: керуючий справами Вищої ради із перевезень при РНК РРФСР; від 1922 – 1-й заст. нач. Петрогр. округу шляхів сполучення (нині С.-Пе­тербург) та ст. інспектор Пн.-Зх. рай. комітету (1923–30). Водночас від 1924 викладав у Ленінгр. інституті інж. залізнич. транс­порту (від 1936 – у складі індустр. інституту), де 1929–33 завідував музеєм залізнич. транспорту, 1933 створив і очолив єдину в СРСР каф. експлуатації пром. транспорту. Автор наук. праць з експлуатації залізниць. Опублікував низку курсів лекцій, спів­автор «Краткой энциклопедии железнодорожного дела» (Петроград, 1923), видав «Таблицы умножения» (Мос­ква, 1955). Уклав «Краткий путеводитель по Музею при Ленинградском институте инженеров путей сообщения» (Ленинград, 1931). За ред. О. вийшли фундам. колективні праці «Железнодорожная энциклопедия» та «Справочник железнодорожника» (з передмовою О.; обидві – Москва; Ленінград, 1926). Здійснював також літ. та видавн. діяльність. Ще перебуваючи в Пажес. корпусі видав «Альманах» (С.-Пе­тербург, 1900), в якому вмістив під псевд. А. Круро оповідання «Обрывки воспоминаний». Автор зб. «Рас­сказы» (т. 1, С.-Пе­тербург, 1908), куди ввійшли оповідання «Омут», «В деревне», «У пристани», «Под церковным куполом», «Цирцея», «Мгла», «Третий». Пізніше під псевд. Олег Русанин вийшли зб. оповідань «У стальной ленты», роман «Угар» (обидва – Воронеж, 1918), зб. «Рассказы» в альманасі «Сто­жары» (кн. 2–3, Петроград, 1923; оповідання «Белая вилла», «Ночною порой», «Час», «Месть» та ін.). Автор зб. оповідань про Ялту «Крымские эскизы» (1924) та нарисів «Страницы истории техники» (1934, спів­авт.; обидва – Ленінград). Твори друкував у г. «Юж­ный край» (Харків, 1911–13) та ін. газетах, воронез. ж. «Волны» (1918–19), «Свободный труд» (1919). Переклав з англ. мови спогади батька. Його «Воспоминания старого путейца» не були закін. (частково опубл. І. Орурком). Помер від хвороби під час блокади Ленінграда.

Пр.: Каким должен быть заведываю­щий (начальник) станции. Москва, 1919; 1922; Как улучшить работу всякого предприятия путем НОТ. Москва; Ленинград, 1924; Работы на опытном участке Мос­ква–Ростов Северных железных дорог. Москва, 1924; Опыт графического расчета больших узловых и других станций. Москва, 1924; Железнодорожное дело и применение в нем методов НОТ. Мос­ква; Ленинград, 1925; Опытные участки на железных дорогах: (Как организовать на железной дороге опытный участок). Москва, 1925; Техническая и коммерческая эксплуатация железных дорог. Москва, 1927; Памятка составителя поездов. Москва; Ленинград, 1927; Па­мятка сцепщика вагонов и составителя поездов. Москва, 1929; Москва; Ленинград, 1932 (спів­авт.); Использование линий перегонов и подвижного состава. Ленинград, 1931; Безопасность движения. Ленинград, 1932; Перестройка ра­боты на промышленном железнодорожном транспорте. Ленинград, 1938.

Літ.: Орурк И. А. Профессор А. Н. О’Рурк: Личные воспоминания. Обучение в ин-те, служеб., науч. и пед. деятельность на транспорте. С.-Пе­тербург, 1995; Сахаров И. Полтавские ирландцы графы О’Рур­ки: К вопросу об этническом составе дворянства Украины // Генеалогія: Зб. наук. пр. К., 2013. Вип. 1; Ротач П. П., Ротач О. П. Полтавщина літературна: Енциклопед. біобібліогр. слов. Кн. 2. П., 2020.

П. П. Ротач, О. П. Ротач

Основні праці

Каким должен быть заведываю­щий (начальник) станции. Москва, 1919; 1922; Как улучшить работу всякого предприятия путем НОТ. Москва; Ленинград, 1924; Работы на опытном участке Мос­ква–Ростов Северных железных дорог. Москва, 1924; Опыт графического расчета больших узловых и других станций. Москва, 1924; Железнодорожное дело и применение в нем методов НОТ. Мос­ква; Ленинград, 1925; Опытные участки на железных дорогах: (Как организовать на железной дороге опытный участок). Москва, 1925; Техническая и коммерческая эксплуатация железных дорог. Москва, 1927; Памятка составителя поездов. Москва; Ленинград, 1927; Па­мятка сцепщика вагонов и составителя поездов. Москва, 1929; Москва; Ленинград, 1932 (спів­авт.); Использование линий перегонов и подвижного состава. Ленинград, 1931; Безопасность движения. Ленинград, 1932; Перестройка ра­боты на промышленном железнодорожном транспорте. Ленинград, 1938.

Рекомендована література

1. Орурк И. А. Профессор А. Н. О’Рурк: Личные воспоминания. Обучение в ин-те, служеб., науч. и пед. деятельность на транспорте. С.-Пе­тербург, 1995;
   Google Scholar Internet
2. Сахаров И. Полтавские ирландцы графы О’Рур­ки: К вопросу об этническом составе дворянства Украины // Генеалогія: Зб. наук. пр. К., 2013. Вип. 1;
   Google Scholar Internet
3. Ротач П. П., Ротач О. П. Полтавщина літературна: Енциклопед. біобібліогр. слов. Кн. 2. П., 2020.
   Google Scholar Internet

завантажити статтю