Орфеєв Серафим Дмитрович
ОРФЕ́ЄВ Серафим Дмитрович (02(15). 05. 1904, с. Крутченська Байгора, нині Липец. обл., РФ — 02. 12. 1974, Одеса) — композитор, музикознавець, педагог, музично-громадський діяч. Професор (1971). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. Одес. муз.-драм. інститут (1932; кл. композиції П. Молчанова), де й працював від 1934 (згодом Одес. консерваторія): від 1949 — доцент кафедри композиції, від 1952 — завідувач кафедри теорії музики і композиції, водночас 1951–62 — ректор, від 1963 — завідувач кафедри історії музики. Серед учнів — О. Ровенко, Г. Вірановський. Був головою Одес. відділ. СКУ (1952–64). Автор наук. праць з питань теорії музики.
Додаткові відомості
- Основні твори
- для симф. оркестру — Сюїта (1932), 4 струнні квартети: № 1 (1930), № 2 (1931), № 3 (1941), № 4 («Звільнена Молдова», 1946); для фортепіано — 5 прелюдій (1928), Концерт. вальс (1934), «Альбом для юнацтва» (1949, 10 п’єс); для скрипки і фортепіано — Соната (1947); для альта з фортепіано — Романс (1948); хори без супроводу на сл. А. Майкова, Дем’яна Бєдного, М. Лермонтова, І. Франка, А. Малишка та ін.; романси на сл. Т. Шевченка, М. Лермонтова, М. Рильського, Якуба Коласа; пісні на сл. Т. Ткаченка, Є. Бандуренка; обробки рос., укр., білорус. та молд. нар. пісень для хору без супроводу і для голосу з фортепіано; музика до фільмів і вистав.
- Основні праці
- Одноіменнiсть тональностей як основа хроматичного ладу // Пробл. укp. рад. музики. 1969. Вип. 2; Одновисотні тризвуки і тональності: Навч. посіб. 1969; М. Леонтович і українська народна пісня. 1981 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Германов С. Музыкальная жизнь Одессы // Сов. музыка. 1947. № 5;
- 70 років від дня народження композитора // Музика. 1974. № 2;
- Ровенко О. Його остання наукова праця // Там само. 1979. № 2;
- Одеській музичній академії імені А. В. Нежданової — 90! О., 2003.
Завантажити статтю
Людина 
