Оршанський Ісак Григорович

ОРША́НСЬКИЙ Ісак Григорович (16(28). 09. 1851, м. Катеринослав, нині Дні­про — 09. 09. 1923, м. Кошице, нині Словач­чина) — лікар-психіатр, невропатолог, фізіолог. Після одержа­н­ня ате­стату зрілості у Рішельєв. гімназії 1869 вступив на фіз.-мат. факультет Новорос. університету (обидва — Одеса), але одразу пере­вівся до Моск. університету, в якому навч. 1869–70. Закін. Військ.-мед. академію в С.-Пе­тербурзі (1874). Під час навч. брав участь у ліквідації спалахів холери у Павлогр. земстві Катерино­слав. губ. Працював лікарем. 1877 захистив дис. «Материалы для физиологии мозга» і здобув ступ. д-ра медицини. 1879–81 — ординатор психіатр. від­діл. Катерино­слав. губерн. земської лікарні. 1881–83 ви­вчав нерв. хвороби за кордоном, зокрема у Парижі (у клініці Ж. Шарко, антропол. лаб. П. Брока) та Берліні. Від 1883 — лікар у Харкові. Від 1884 — приват-доцент кафедри нерв. і душев. хвороб, від 1894 — в. о. екс­траординар., від 1902 — екс­траординар., від 1908 — ординар. проф. Харків. університету. 1920 ви­їхав до Чехо-Словач­чини. Наукові дослідже­н­ня: фізіологія та патологія нерв. системи, екс­перим. педагогіка, дит. дефектологія, гомеопатія. Віце-голова Одес. товариства лікарів (1890), чл. Харків. мед. товариства (1883), Париз. антропол. товариства (1892), Товариства рос. лікарів у Кон­стантинополі (1920). Автор пр. «Художествен­ное творчест­во» (Москва, 1907), роз­відки, присвяч. роману «Злочин і кара» Ф. Достоєвського «История одного идейного пре­ступления» // «Северный вестник», 1896, № 10–11, а також стат­ті про організацію вищої освіти «Университетский во­прос и “проект” университетского устава» // «Вестник Европы», 1906, № 1.

Завантажити статтю