Оман

ОМА́Н, Султанат Оман — держава в Пів­ден­но-Західній Азії, у східній частині Аравійського пів­острова. Ме­жує на Пд. Зх. з Єменом, на Зх. — із Саудів. Аравією, на Пн. Зх. — з ОАЕ. Має вихід до Аравій. моря, Оман. та Перської заток. Є невеликий екс­клав на Пн. п-ова Мусандам, від­окремлений від осн. тер. О. землями ОАЕ. Площа 309,5 тис. км². Насел. 3 694 755 осіб (2021), пере­важно араби (90 %), мешкають також перси, індуси, белуджі, паки­станці, банґладешці, вихідці з афр. країн. Столиця — м. Маскат (1,59 млн осіб). Адм.-територ. поділ: 11 мухафаз. Офіц. мова — арабська; поширені також англ., балучі, суа­хілі, урду. Віро­сповіда­н­ня: мусульмани (85,9 %), християни (6,5 %), інду­їсти (5,5 %), буд­дисти (0,8 %). Грош. одиниця — оман. ріал. Форма правлі­н­ня — абсолютна монархія на чолі з султаном (від 2020 — Хайтем бен Тарік Аль Саїд). Існує дорадчий орган — Рада шури (султан при­значає її чл. серед най­впливовіших осіб з кожної провінції). Політ. партії заборонені. О. — чл. ООН, Ліги араб. держав, Ради спів­робітництва араб. держав Перської затоки.

Від­давна О. був торг. постом Месопотамії, ві­домим як Зуфара. Від серед. 7 ст. ця тер. входила до складу Араб. халіфату. У серед. 8 — на­прикінці 18 ст. (з невеликими пере­рвами) — незалеж. хариджит. імамат. 1515–1650 Маскат належав португальцям. До поч. 19 ст. тер. країни була роз­ділена на 3 держави: імамат О., султанат Маскат (1891 був пере­творений в англ. протекторат) і т. зв. Пірат. узбереж­жя (від 1853 — О. Договірний, від 1971 — ОАЕ). 1913 імамат О. проголосив себе незалежним від султанату Маскат і від­мовився ви­знавати владу англ. адміністрації. Після 7-річ. вій­ни 1920 був під­писаний Себський мирний договір, який ви­знав незалежність О. 1955 війська султанату Маскат за під­тримки англ. військ окупували імамат О. Велика Британія ви­знала цю анексію і стала називати країну султ­анатом Маскат і О. Внаслідок військ. пере­вороту 1970 влада пере­йшла від консе­рвативно налаштованого султана Теймура до його сина Кабуса. Від­тоді вживають сучасну назву країни — султанат О. США мають військ.-повітр. базу на о-ві Масіра. Велика Британія контро­лює пере­важно зовн. політику О. Під час війн у Перській затоці (1990–91, 2003) О. став однією з військ. баз сил антиірак. коаліції. У 1990-х рр. брав участь у врегулюван­ні прикордон. суперечок з Єменом, Саудів. Аравією та ОАЕ.

Пере­важну частину тер. О. за­ймають гори. На Пн. Сх., уздовж узбереж­жя Оман. затоки, вузькою смугою про­стяглася примор. рівнина Ель-Батіна — на­йосвоєніша і щільно заселена частина країни. На Зх. від неї височіють гори Ель-Хаджар-ель-Гарбі і Ель-Ахдар. Пів­ден­ніше гір — Оман. плато, роз­членоване руслами тимчас. водотоків, над його центр. частиною зді­ймаються конусоподібні утворе­н­ня вулкан. походже­н­ня. На самому плато пере­важають савани і напів­савани, ростуть акації і драконові дерева. Водяться лисиці, вовки, шакали, гієни, гепарди, газелі, барани. На Зх. і Пд. від плато про­стяглася пустеля з рідким покривом пустел. рослин. Клімат тропіч., спекот., сухий. На крайньому Пд. — сильні пд.-зх. літні мусони (травень–вересень). Маскат вважають найспекотнішим містом світу. На рівнинах випадає бл. 125 мм опадів на рік, у горах — до 500 мм. По­стій. річок і озер немає. У горах Ель-Ахдар для охорони деяких видів рідкіс. рослин створ. резерват Ваді-Серін. Корисні копалини: нафта, природ. газ, вугі­л­ля, мідь, хром, нікель, залізна руда, азбест, мармур, вапняк, гіпс. С.-г. угі­д­дя за­ймають 4,7 % тер., рілля — 0,1 %, по­стійні пасовища — 4,5 %.

ВВП становить 76,883 млрд дол. США (2019), зокрема на одну особу — 27 299 дол. США; структура: с. госп-во — 1,8 %, пром-сть — 46,4 %, послуги — 51,8 %. Економіка країни залежить від видобутку та екс­порту нафти (68–85 % держ. доходів, залежно від коливань цін на сировин­ні товари). Після проведе­н­ня у 1970-х рр. реформ султаном Кабусом доходи від екс­порту почали спрямовувати на соц. під­тримку корін. жит. 2016 низькі світ. ціни на нафту при­звели до дефіциту бюджету (13,8 млрд дол. США, або прибл. 20 % ВВП), який вдалося нівелювати за допомогою скороче­н­ня держ. субсидій. Окрім нафти, екс­портують природ. газ, залізну руду, хром і деякі ін. кольор. метали, добрива, рибу; осн. партнери: Китай, Індія, Японія, Пд. Корея, ОАЕ, Саудів. Аравія. Імпортують автомобілі, рафіновану нафту, радіотехніку, золото, залізо; осн. партнери: ОАЕ, Китай, Японія, Індія, США. Роз­винені будівництво, цементна пром-сть та кольорова і чорна металургія. О. проводить курс на послабле­н­ня залежності від екс­порту нафти, диверсифікацію промисловості, індустріалізацію та приватизацію. Ключовими компонентами уряд. стратегії диверсифікації є туризм, судноплавство та логістика, гірн.-добувна пром-сть, с. госп-во та аквакультура. Роз­виток с. господарства стримується не­стачею придатних для обробки земель і води. У регіоні Ель-Батіна сконцентровано бл. 2/5 всіх земель країни, що використовують у землеробстві. Більшість земель зрошують системою роз­галужених під­зем. колодязів. Крім про­блем із водопо­стача­н­ням на скороче­н­ня виробництва с. господарства вплинула міграція більшості насел. із сільс. р-нів у міста, де рівень заробіт. плати істотно вищий. Вирощують фініки, помідори, огірки, зелений перець чилі, кавуни, дині, сорго. Прохолод. клімат плато сприяє роз­витку садівництва і вино­градарства. Провід­на галузь тварин­ництва — молочне скотарство. Є низка дрібних ку­стар. під­приємств з виробництва нац. сувенірів (сріб. прикрас, глиняного посуду, вовняних тканин). Бл. 60 % робочої сили в О. складають іноз. громадяни.

У Маскаті ре­ставрують істор. р-ни міста, від­новлюють давні фортеці. Найви­значніші памʼятки: фортеця Бахла (13–14 ст.), оточена стіною завдовжки 12 км (1987 внесена до списку всесвіт. спадщини ЮНЕСКО); форти Мірані, Джалалі, Матрах (усі — 16 ст.); королів. резиденція Бейт Аль-Фаладж (19 ст., нині музей ЗС султана); старі міські ворота (16 ст.); палац Аль-Алам (оста­н­ня ре­ставрація — 1972); скеля Камʼяне облич­чя (т. зв. оман. сфінкс); мечеть султана Кабуса (2000-і рр.); королів. опера (усі — Маскат і його перед­містя); форт Ер-Рустак (17 ст.). Діють музеї: нац., природн., історії, оман.-франц., побуту у форті Джалалі, істор. Бейт аз-Зубейр (приватна колекція сімʼї Зубейра). Серед університетів — Маскат., султана Кабуса, Нім. технол., Нідерланд. мор., Нізви.

Дипломат. від­носини між Україною та О. встановлені 19 травня 1992. Діє Почесне консульство України в м. Маскат. У квітні 1993 від­бувся офіц. візит Президента України Л. Кучми до О. У листопаді 2008 оман. делегація брала участь у заходах, присвяч. 75-м роковинам Голодомору 1932–33 в Україні. У січні 2010 від­бувся візит делегації України до м. Салала для зу­стрічі укр. моряків з судна «Фаїна», які були визволені з пірат. полону. Актив. формою дво­сторон. взаємодії залишалася допомога оман. влади Україні в забезпечен­ні евакуації її громадян з тер. сусід. Ємену, де триває громадян. вій­на. Україна й О. активно спів­працюють у рамках між­нар. організацій, зокрема оман. сторона під­тримала кандидатуру України на виборах до складу непо­стій. чл. Ради Без­пеки ООН на період 2016–17. У 2017 ж. «Все­світ» у взаємодії з Культур. клубом О. видав окремий випуск, повністю присвяч. оман. літ-рі. 2019 в Ін­ституті філології Київ. університету від­булася 4-а між­нар. конф. з історії араб. літ-ри, почес. гостем на якій була ві­дома оман. письмен­ниця Дж. Аль-Харті.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю