Омельчук Олексій Володимирович
ОМЕЛЬЧУ́К Олексій Володимирович (12(25). 03. 1911, містечко Устилуг, нині місто Володимир-Волин. р-ну Волин. обл. — 22. 01. 1981, Київ) — актор, педагог. Батько Наталії та Юрія Омельчуків. Народний артист УРСР (1968). Закін. Київ. театр. інститут (1935). Працював у театрах Харкова та Києва. 1946–81 — актор Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка, в студії якого 1953–78 також викладав актор. майстерність. Його твор. палітрі була притаманна широта діапазону у створенні найрізноманітніших образів у виставах сучас. та класич. драматургії, гранична щирість, життєва правдивість. Ці визначал. риси актора сприяли створенню неординар., часом парадоксал. характерів, із яскравим худож.-образ. зовн. малюнком, що, у свою чергу, мало ефект присутності та впливу на глядача.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Націєвський («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Іван Непокритий («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Олексій («В степах України» О. Корнійчука), Бабич, Торський («Украдене щастя», «Суд і полум’я» за І. Франком), Писар («Свіччине весілля» І. Кочерги), Бурка («Дороги, які ми обираємо» М. Зарудного), Вічний («Голубі олені» М. Коломійця), Рак-Раєвський («Перстень з діамантом» О. Левади), Кнур («Лимерівна» Панаса Мирного), Петро, Мастаков («Старий», «Єгор Буличов та інші» М. Горького), Аксакал («В ніч місячного затемнення» М. Каріма), Фесте, Воротар («Дванадцята ніч», «Макбет» В. Шекспіра).
Рекомендована література
- Ошуркевич О. У творчому горінні // Рад. Волинь. 1963, 22 листоп.