Онацько Михайло Олександрович

Прізвище, ім'я, по-батькові:: Онацько Михайло Олександрович
Діяльність:: художник декоративного мистецтва
Дата народження:: 28 листоп. 1941
Державні нагороди:: Заслужений майстер народної творчості України

ОНА́ЦЬКО Михайло Олександрович (28. 11. 1941, х. Хоменки Дикан. р-ну, нині село Полтав. р-ну Полтав. обл.) — художник декоративного мистецтва. Заслужений майстер народної творчості України (1995). Премії ім. Д. Щербаківського (1994), ім. Олени Пчілки (2000), ім. М. Приймаченко (2009), міжнар. ім. Г. Сковороди (2010). Член НСМНМУ (1991). Закін. Полтав. пед. інститут (1970). Працював на адм. посадах у смт Диканька та Шишаки (нині Миргород. р-ну; обидва — Полтав. обл., 1973–91); кер. худож. гуртка в Будинку школяра в Шишаках (1991–97). Почав малювати від 1987. Творчість митця продовжує традиції класич. нар. малярства (сільс. краєвиди з вітряками, хатами та церквами, сцени, пов’язані з побутом, звичаями й обрядами українців, теми, навіяні історією козаччини та літ. творами М. Гоголя). Важливе місце в ній займають фольклорно-пісенні образи; у структуру композицій О. вводить текст. супровід, зокрема рядки з нар. пісень чи примовок. Колорист. лад ґрунтується на декор. зіставленні мажор. теплих чи холод. барв. Оформив та проілюстрував кн. «Ой на Івана та й на Купала» Л. Іванникової, зб. «За Україну молюся» Д. Білоуса (обидві — Київ, 2000). Учасник мистецьких виставок в Україні, Угорщині, фестивалів нар. творчості, фольклорно-етногр. свят у смт Гоголеве (нині Миргород. р-ну), Шишаки й м. Решетилівка (нині Полтав. р-ну), ярмарків у с. Великі Сорочинці (нині Миргород. р-ну; від 1991). Персон. — у Шишаках, Диканьці, Полтаві, Києві, Ужгороді, Харкові, Пархомівці (нині Богодухів. р-ну Харків. обл.). Окремі роботи зберігаються у НМУНДМ, Нац. музеї літ-ри України, Нац. музеї нар. архітектури та побуту України, Нац. центрі нар. культури «Музей Івана Гончара», Музеї гетьманства (усі — Київ), Нац. істор.-культур. заповідниках «Гетьманська столиця» (м. Батурин Черніг. обл.) та «Чигирин» (Черкас. обл.), Нац. музеї-заповіднику М. Гоголя (смт Гоголеве), Великосорочин. літ.-мемор. музеї М. Гоголя, Шишац. нар. істор.-краєзн. музеї, Дикан. картин. галереї ім. М. Башкирцевої, Закарп. музеї нар. архітектури та побуту (Ужгород), Запоріз. і Харків. ХМ, Пархомів. істор.-худож. музеї, Полтав. худож., краєзн. і літ.-мемор. І. Котляревського музеях.

Додаткові відомості

Основні твори: «На хуторі біля Диканьки», «Сорочинський ярмарок», «Наталка Полтавка» (усі — 1991), «Тікай, Петре з Наталкою, іде мати з качалкою», «Ой, мамо, люблю Гриця», «Гиля, гусоньки, на став» (усі — 1992), «Виселення куркуля» (1993), «Купальське вогнище» (1995), «Колядники в Шишаках» (1996), «Вечорниці» (1997), «Гоголівські мотиви» (1999), «Коляда», «Як чумаки на небо заїхали» (обидва — 2000), «Великдень», «Святвечір», «Ой, їдь вже ти, сину», «Мамай на Запоріжжі», «Петро і Наталка» (усі — 2001), «Різдво», «Закохані», «Солоха» (усі — 2002), «Ніч перед Різдвом», «Нова радість стала» (обидва — 2003), «Рік Новий народився», «Меланки» (обидва — 2004), «У Сорочинцях», «Різдвяна халепа», «Чумаки», «Маруся Чурай» (усі — 2005), «Хівря» (2006), «Їхав козак», «Нашій неньці та й полегшало», «Наша дума, наша пісня», «Запорізька Січ» (усі — 2007), «На ярмарок», «На жнива», «Місячна ніч» (усі — 2008), «Славні козаченьки», «Весілля в Диканьці» (обидва — 2009), «Зимові розваги» (2010).
Основні праці: Це наша Україна // Туризм сільс. зелений. 1998. № 3; Народна картина повинна бути в оселі кожного українця // Полтав. думка. 2003. № 47; Повернення до традицій народної картини // Відлуння віків. К., 2007. № 2/8.

Розмір шрифту

Онацько Михайло Олександрович

Додаткові відомості

Рекомендована література

Фотоілюстрації

Інформація про статтю