Оніщенко Анатолій Іванович
ОНІ́ЩЕНКО Анатолій Іванович (11. 04. 1949, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — живописець. Член НСХУ (1988). Закін. Київський художній інститут (1982; викл. В. Босенко, В. Будников, В. Виродова-Готьє, І. Задорожний, О. Тищенко). Відтоді — викладач Дніпроп. худож. училища (до 1992). Учасник обл. (від 1982), респ. та всесоюз. (від 1989), міжнар. (від 1992) мистецьких виставок. Персон. — у Дніпропетровську (1992, 1999). Створює пейзажі, натюрморти, декор. панно, жанр. композиції з фігурами людей. Роботи зберігаються у фондах НСХУ, зібр. Міністерства культури України (обидва — Київ), Дніпроп. і Запоріз. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Земля Кіммерії» (1983), «Затемнення» (1988), «Криниця» (1990), «Осінній букет», «Дівчина з архангелом», «Роздуми» (усі — 1991), «Весняний поцілунок», «Вулиця в Седневі», «Ню. Східний мотив» (усі — 1992), «Натюрморт із нарцисами» (1993), «Валерія» (1994), «Німфи й квіти» (1995), «Кіммерійки» (1997), «Ті, що дивляться на море», диптих «Вечірній блюз» (2002), «Натюрморт з ірисами», «Новий Світ. У горах», «Вернісаж», «Травневий день» (усі — 2003), «Агатові скелі», «Берег моря. Алупка» (обидва — 2013), «Весняний двір» (2014), «Весна в Новому Світі», «Весна в горах» (обидва — 2020); серії — «Роздуми» (1988–2004), «Біле каміння» (1991–2021).
Рекомендована література
- Потькалова А. Черпаючи з джерел // ОМ. 2003. № 3;
- Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.