ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Оноківці

ОНО́КІВЦІ – село Ужгородського району Закарпатської області. У вересні 2019 з Оноків. (належало с. Оріховиця) та Невиц. (див. Невицьке) сільс. рад утвор. Оноків. територіал. громаду, до якої у червні 2020 зараховано Кам’яниц. сільс. раду із с. Гута (нині тер. громади 117,3 км2, станом на 15 вересня 2021 – 7584 особи). О. прилягають до пн.-сх. околиць Ужгорода. Селом протікає р. Уж (притока Лаборцю, бас. Дунаю). Охороняють ботан. пам’ятку природи місц. значення Сосна Чорна. Пл. О. 12,3 км2. За переписом насел. 2001, в О. проживали 2187, в Оріховиці – 604 особи; переважно українці. Є залізнич. зупин. пункт. Проходить автомобіл. шлях Чоп–Ужгород–Львів. Село заснували вихідці з Доманинець (нині мікрорайон Ужгорода). Вперше згадується у писем. джерелах 1412 під назвою Верхні Доманинці. Пізніше отримало сучасну назву від прізвища Я. Онока, який тут охороняв шлях до Невиц. замку. 1427 були 33 житл. будинки. Тривалий час село належало угор. князям Другетам. Від кін. 17 ст. – під владою Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). Знач. період за нац. складом мешканці переважно були словаками, які оселилися тут на поч. 18 ст. на запрошення графа Шенборна. Наприкінці 1919 О. відійшли до Чехо-Словаччини. 1921 було 140 дворів, проживали 684 особи, з них 384 словаки, 253 русини, 17 євреїв. 1937 збудовано ГЕС. Від 1938 – знову у складі Угорщини. Наприкінці жовтня 1944 сюди увійшли рад. війська. 1945 приєднано до УРСР. За умовами рад.-чехосло­вац. угоди 1946, майже всі словаки звідси виїхали. В О. розташ. центр. офіс ПрАТ «Закарпаттяобленерго». На тер. громади функціонують: 4 заг.-осв. школи, 4 дитсадки; 5 Будинків культури; 3 амбулаторії заг. практики сімей. медицини, 2 фельдшер.-акушер. пункти. Діє лікув.-оздоров. санаторій «Малятко». Здобув популярність нар. вокал. ансамбль «Карпатські голоси». Є 3 реліг. громади: катол. (костел Відвідан­ня Єлизавети Пресвятою Дівою Марією, зведений 1761), греко-катол. (церква Вознесіння Госпо­днього, 2015) і православна (Свято-Михайлів. церква, 2011).

Літ.: Оноківцям «стукнуло» 600 // Закарп. правда. 2012, 29 верес. – 5 жовт.; Федака С. Д. Населені пункти і райони Закарпаття: Істор.-геогр. довід. Уж., 2014.

В. М. Кочан

Рекомендована література

  1. Оноківцям «стукнуло» 600 // Закарп. правда. 2012, 29 верес. – 5 жовт.;
  2. Федака С. Д. Населені пункти і райони Закарпаття: Істор.-геогр. довід. Уж., 2014.

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Оноківці / В. М. Кочан // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-75987

Том ЕСУ:

24-й

Дата виходу друком тому:

2022

Дата останньої редакції статті:

2022

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

75987

Кількість переглядів цього року:

56

Схожі статті

Амвросіївка
Населені пункти  | Том 1 | 2001
П. І. Вересоцький, О. М. Костін
Димер
Населені пункти  | Том 7 | 2007
Н. О. Піпченко, Л. П. Самохвалова
Жінка
Населені пункти  | Том 9 | 2009
С. Б. Погуляйло

Нагору