Розмір шрифту

A

Оноківці

ОНО́КІВЦІ — село Ужгородського ра­йону Закарпатської області. У вересні 2019 з Оноків. (належало с. Оріховиця) та Невиц. (див. Невицьке) сільс. рад утвор. Оноків. територіал. громаду, до якої у червні 2020 зараховано Камʼяниц. сільс. раду із с. Гута (нині тер. громади 117,3 км2, станом на 15 вересня 2021 — 7584 особи). О. прилягають до пн.-сх. околиць Ужгорода. Селом протікає р. Уж (притока Лаборцю, бас. Дунаю). Охороняють ботан. памʼятку природи місц. значе­н­ня Сосна Чорна. Пл. О. 12,3 км2. За пере­писом насел. 2001, в О. проживали 2187, в Оріховиці — 604 особи; пере­важно українці. Є залізнич. зупин. пункт. Проходить автомобіл. шлях Чоп–Ужгород–Львів. Село заснували вихідці з Доманинець (нині мікрора­йон Ужгорода). Вперше згадується у писем. джерелах 1412 під на­звою Верх­ні Доманинці. Пізніше отримало сучасну назву від прі­звища Я. Онока, який тут охороняв шлях до Невиц. замку. 1427 були 33 житл. будинки. Тривалий час село належало угор. князям Другетам. Від кін. 17 ст. — під владою Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Знач. період за нац. складом мешканці пере­важно були словаками, які оселилися тут на поч. 18 ст. на за­проше­н­ня графа Шенборна. На­прикінці 1919 О. ві­ді­йшли до Чехо-Словач­чини. 1921 було 140 дворів, проживали 684 особи, з них 384 словаки, 253 русини, 17 євреїв. 1937 збудовано ГЕС. Від 1938 — знову у складі Угорщини. На­прикінці жовтня 1944 сюди уві­йшли рад. війська. 1945 при­єд­нано до УРСР. За умовами рад.-чехосло­вац. угоди 1946, майже всі словаки звідси виїхали. В О. роз­таш. центр. офіс ПрАТ «Закарпа­т­тяобл­енерго». На тер. громади функціонують: 4 заг.-осв. школи, 4 дитсадки; 5 Будинків культури; 3 амбулаторії заг. практики сімей. медицини, 2 фельдшер.-акушер. пункти. Діє лікув.-оздоров. санаторій «Малятко». Здобув популярність нар. вокал. ансамбль «Карпатські голоси». Є 3 реліг. громади: катол. (костел Від­ві­дан­ня Єлизавети Пресвятою Дівою Марією, зведений 1761), греко-катол. (церква Вознесі­н­ня Госпо­днього, 2015) і православна (Свято-Михайлів. церква, 2011).

Літ.: Оноківцям «стукнуло» 600 // Закарп. правда. 2012, 29 верес. — 5 жовт.; Федака С. Д. Населені пункти і ра­йони Закарпа­т­тя: Істор.-геогр. довід. Уж., 2014.

В. М. Кочан

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2022
Том ЕСУ:
24
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
75987
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
184
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 211
  • середня позиція у результатах пошуку: 10
  • переходи на сторінку: 5
  • частка переходів (для позиції 10): 118.5% ★★★★☆
Бібліографічний опис:

Оноківці / В. М. Кочан // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-75987.

Onokivtsi / V. M. Kochan // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022. – Available at: https://esu.com.ua/article-75987.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору