Онтаріо

Визначення і загальна характеристика

ОНТА́РІО (Ontario) — найбільша за кількістю населе­н­ня та рівнем економічного роз­витку провінція Канади. Площа 1 076 395 км² (10,8 % пл. Канади). Протяжність із Пн. на Пд. 1 730 км, із Зх. на Сх. — 1 690 км. Межує з провінціями Квебек (на Сх.) і Манітоба (на Зх.). Пд. кордон О. завдовжки 2 700 км є держ. кордоном Канади з США (шт. Нью-Йорк, Пенсильванія, Огайо, Мічиґан, Мін­несота), що пролягає через водо­йми. Адм. центр — м. Торонто (найбільше місто Канади), тут також роз­ташована столиця Канади — От­тава. Керує О. Законодавча асамблея та провінц. уряд на чолі з премʼєр-міні­стром; формально її очолює лейтенант-губернатор — пред­ставник монарха Британ. Спів­дружності. В О. зосереджено бл. третини всіх світ. запасів прісної води — понад 250 тис. озер, зокрема Великі озера — Верх­нє, Гурон, Мічиґан, Ері, Онтарію. Від остан. гідроніма походить назва провінції (О. у перекл. з ірокез. мов — «багато води» або «прекрасні води»). Заг. протяжність річок — понад 60 тис. км. Клімат пере­важно вологий континентал., на Пн. — субарктичний. Пн. р-ни за­ймає тундра, пд. — зона мішаних лісів, решта тер. — тайга. Бл. 70 % пл. провінції вкрито лісами, більшість орних земель та насел. зосереджено на Пд. Понад половину тер. за­ймає Лаврентій. височина (ви­ступ Канад. щита), де сконцентровано корисні копалини.

Залюдне­н­ня тер. О. роз­почалося бл. 11–12 тис. р. тому. Місц. корін­ні народи — алгонкін. (алгонкіни, оджибве, крі) та ірокез. (гурони, ірокези) племена, що за­ймалися мисливством, рибальством, землеробством. Європейці зʼяви­лися тут на поч. 17 ст., серед перших дослідників регіону — Е. Брюле, Г. Гудзон, С. де Шамплен. Французи заснували низку торг. постів уздовж узбереж­жя Великих озер та уклали союз з гуронами. Вороже їм племʼя ірокезів під­тримували британці, які теж роз­почали колонізацію Канади, що спричинило тривалу британ.-франц. боротьбу за контроль над торгівлею хутром, місц. насел. та територією. За Париз. мирним договором 1763, землі сучас. О. (як і більша частина земель Нової Франції) ві­ді­йшли під контроль британ. влади. 1774 регіон був обʼ­єд­наний з Квебеком. Внаслідок ім­міграції з тер. США лоялістів у 1780–90-х рр. сформувалася пере­важна більшість англомов. насел., прихильного до Великої Британії, на противагу квебекцям, орієнтов. на Францію. Від­так Кон­ституц. актом Квебек роз­ділено на дві частини — Верх­ню (сучасне англомовне О.) та Нижню (франкомов. Квебек) Канади, що донині неформально конкурують за лідерство. Актом про Союз 1840 обидві провінції знову обʼєд­на­но в одну — Канаду. Згідно з Актом про Британ. Пн. Америку, за яким 1 липня 1867 створ. домініон Канада, остаточно роз­ділено, ви­окремлено провінцію О. зі столицею в Торонто та столицею домініону в От­таві на її території. Першим премʼєром провінції став Дж. Макдональд, майбутній 1-й і 3-й премʼєр-міністр Канади. Знач. внесок у політ. та екон. роз­виток О., ви­значе­н­ня її адм. меж зробив премʼєр О. Моват (1872–96). Сучасні адм.-тер. межі О. сформовано 1912. На той час насел. провінції сягало 1,5 млн осіб, стрімко роз­вивалася пром-сть, чому сприяли освоє­н­ня багатих покладів корис. копалин, будівництво Канад. тихоокеан. залізниці та ГЕС. Виникла низка нових гірн. і пром. міст та галузей промисловості, зокрема автомобілебуд., що стала провід­ною в економіці О. Завдяки цьому в 2-й пол. 20 ст. провінція зайняла лідер. позиції в екон. і політ. житті Канади. Економіка О. по­єд­нує роз­винені пром. і с.-г. виробництва, сферу послуг та ІТ, тут роз­таш. сталева (м. Гамілтон) і автомоб. (м. Ошава) «столиці» Канади. На Пн. Зх. оз. О. сформувався найпотужніший у Канаді густозаселений пром. регіон — «Золота під­кова». О. забезпечує понад 50 % канад. пром. виробництва (автомобілі та їхні частини, електроустаткува­н­ня, сталь, папір, пластмаса, хімікати, с.-г. продукція). Видобуток корис. копалин: нікель (2/3 від заг.-канад. видобутку), мідь (1/3), золото (1/4), цинк, срібло, платина, залізо, уран, мармур, граніт, сіль. Виявлено поклади газу і нафти. На тер. О. діє 6 АЕС. Торонто — центр фінанс. послуг і банків. галузі, От­тава — найбільший центр ІТ-галузі Канади. Роз­винена транс­порт­на інфра­структура: мережа шосе та автодоріг (австострада 401 — найбільш завантажена траса Пн. Америки), залізниць, водних шляхів, між­нар. і місц. аеропорти в От­таві, містах Торонто, Віндзор, Садбері, Тандер-Бей. Важливою галуз­зю економіки є туризм. Найбільший торг. партнер провінції — шт. Мічиґан.

Насел. О. по­стійно зро­стає за рахунок найбільшого у Канаді потоку внутр. та іноз. ім­міграції. У 1950–60-х рр. сюди пере­селилося понад 2 млн ім­мі­грантів, пере­міщ. осіб, біженців із повоєн. Європи, зокрема українці. Від 1970-х рр. сут­тєво зросла частка неєвроп. мі­грантів, нині О. є найбільш мультикультурним серед регіонів Канади. Згідно з пере­писом 2021, в О. проживали 14 223 942 особи (38,3 % насел. Канади). Бл. 40 % ідентифікують себе з двома і більше етніч. групами. Більшість має британ. або ін. європ. походже­н­ня, сформувалися великі шотланд., ірланд., італ., польс., укр. громади. Бл. 5 % — франкоонтарійці (рідна мова — франц.), 1/4 — ім­мі­гранти у першому поколін­ні. 40 % з при­близно 250 тис. ім­мі­грантів щороку оселяються в О. Статус офіц. мов мають англ. (нею володіє понад 97 % насел.) і франц.; ін. поширені — китай., італ., нім., польс., іспан., панджабі, укр., португальська. 85 % насел. О. проживає у містах, найбільші з них — Торонто, От­тава, Гамілтон, Кітченер, Лондон, Ошава. У провінції працюють 22 держ. університети та 24 коледжі приклад. мистецтв і технологій. Індустрія роз­ваг і творчості в О. є третьою за кількістю зайнятих у Пн. Америці загалом після Каліфорнії та Нью-Йорка. О. — провід­на провінція Канади з кіновиробництва і телебаче­н­ня, ви­да­н­ня книг і журналів, звукозапису, інтер­актив. цифр. медіа. Тут зосереджена велика кількість музеїв, театрів, спорт. і культур. закладів та організацій, щоріч. фестивалів. Гол. турист. обʼєкти: Ніаґар. водо­спад, оз. Гурон, найвища споруда Зх. пів­кулі телевежа Торонто «CN Tower», найдовша вулиця у світі «Yonge Street» (Торонто).

В О. найбільша укр. громада серед усіх регіонів Канади: за пере­писом 2016, — 376 440 осіб. Зважаючи на виразну тенденцію до збільше­н­ня насел. провінції та ім­міграції українців до Канади, нині ці показники вищі. Українці оселилися тут ще за першої хвилі укр. еміграції до Канади у 1890-х рр. Одним із перших укр. осередків стало м. Форт Вільямс (нині Тан­дер-Бей). Однак на від­міну від пд.-зх. провінцій (гол. осередок укр. пере­селенців), тут не утворилися суто укр. поселе­н­ня. 1911 в О. мешкало 3078 українців (4 % українців Канади), пере­важно сезон­ні працівники на шахтах, ф-ках, заводах, деревооб­роб. під­приємствах тощо. Під час екон. кризи ім­міграція українців до О. зросла, 1931 їх було 24 426 (10,9 % українців Канади). На­прикінці 1940-х — на поч. 1950-х рр. 75 % третьої хвилі еміграції до Канади (освічені міські жит.) осіло в О. 1951 проживало 93 595 українців (23,8 % українців Канади), 1971 — 159 880 (27,5 %). Пред­ставники четвертої хвилі укр. еміграції (після 1991) також обирають пере­важно О. Найбільші укр. громади сформувалися в Торонто (72 345), От­таві (24 965), Гамілтоні (18 990 осіб). У цих та ін. містах О. діють укр. церкви, суботні школи, громад. і мист. обʼ­єд­на­н­ня, хори, ансамблі. Український цвинтар св. Володимира в Оквіл­лі — один із найбільших укр. некрополів у Пн. Америці. Укр. організації та установи у провінції зосереджено пере­важно у Торонто, зокрема перший і єдиний на амер. континенті Шевченка Тараса Музей. Внесок українців в екон., політ., культур. роз­виток О. ви­знано на офіц. рівні: ріше­н­ням Законодав. асамблеї провінції та Її Величності Королеви від 2011 щороку у вересні проводять День укр. спадщини. Також щоосені у Торонто від­бувається Укр. фестиваль «Блур Вест Віл­лидж», один із найбільших у Пн. Америці. 2010 Законодавча асамблея спец. законом ви­знала голодомор 1932–33 актом геноциду українського народу, а також встановила четверту суботу листопада Днем памʼяті голодомору в провінції О. Найві­доміші етнічні українці — уродженці О.: право­знавець, меценат, перший депутат Законодав. асамблеї, перший міністр в уряді О. та перший ген. прокурор О. укр. походже­н­ня І. Яремко; дипломат, над­звич. і повноваж. посол Канади в Україні у 2014–19, бізнес-омбудсмен в Україні від 2022 Р. Ващук; президент Світ. кон­гресу українців від 2018 П. Ґрод; депутат федерал. парламенту Канади 3-х скликань, екс-очільник парламент. групи дружби Канади з Україною, віце-президент канад. парламент. асамблеї НАТО, голова комісії Світ. кон­гресу українців із прав людини Б. Вжесневський; віце-президентка Канад.-укр. фундації, ініціаторка проекту «Приятелі дітей» при Канад. фонді «Дітям Чорнобиля» Р. Вжесневська; депутат Законодав. асамблеї О. та федерал. парламенту Канади (від 2019), де очолює парламент. групу дружби Канади з Україною, І. Бейкер.

Літ.: S. LeVert, G. Sheppard. Ontario. 1991; P. Baskerville. Ontario: Image, Iden­tity, and Power. Illustrated History of Canada Series. Vol. 4. 2002.

О. О. Сухобокова

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю