Онуфріївський район

ОНУ́ФРІЇВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходився у пів­нічно-східній частині Кірово­градсь­кої області. Утвор. 1923 з Богоявлен., Васильїв. і Онуфріїв. волостей. Було сформовано Байдаків., Василів., Зибків., Іванів., Камбурліїв., Лозоват., Омельниц., Онуфріїв., Попів. сільс. ради. 1923–25 — у складі Катеринослав. губ.; 1923–25 — Олександрій., 1925–30 — Кременчуц. округ; 1932–37 — Харків., 1937–39 — Полтав., від 1939 — Кіровогр. обл. 1928 до О. р. зараховано Браїлів., Павлис. (див. Павлиш) та Сметанів. сільс. ради роз­формованого Крюківського ра­йону (див. також Крюків). У тому ж році з частини Попільнастів. р-ну утвор. Куцеволів. р-н (див. Куцеволівка), що про­існував до 1930. До нього входили Деріїв., Куцеволів., Марʼїв., Микол., Мишуриноріз. (див. Мишурин Ріг), Млинків., Петрів., Плосків., Троїц., Успен., Чикалів. та Ясинуват. сільс. ради. Після ліквідації Куцеволів. р-ну більшу частину сіл при­єд­нано до О. р. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Під час нім. окупації (від серпня 1941) Онуфріївщина входила до Олександ­рій. ґебіту Микол. ген. округу райхс­комісаріату «Україна». На поч. вересня 1941 нацисти створили в с. Павлиш табір для рад. військовополонених, через який про­йшли майже 140 тис. осіб. Від кін. вересня до кін. листопада 1943 тривали запеклі бої за визволе­н­ня О. р. Під час форсува­н­ня Дні­пра на ділянці Успенка–Деріївка рад. війська за­знали величез. втрат. Письмен­ник, учасник бо­йових дій В. Астафʼєв згадував, що «… річка все густіла і густіла від чорної каші з людей…». За бої на плацдармах біля сіл Куцеволівка та Деріївка 218 осіб стали Героями Рад. Союзу. У визволен­ні Онуфріївщини брали участь Герої Рад. Союзу А. Алексєєв, Д. Бабак, В. Батеха, Г. Бердін, В. Бєляєв, Л. Бєляєв, В. Біленко, А. Борискін, А. Булгаков, І. Гайворонський, С. Гончаров, К. Гриб, В. Ґубеладзе, В. Дишинський, В. Данько, І. Євлашов, М. Єрмолаєв, П. Желтиков, П. Жувасін, І. Звєздін, Т. Звонков, І. Ігнатенко, В. Ісайченко, Л. Ісраелян, О. Калашников, Я. Калашников, М. Калінін, В. Климов, О. Котегов, М. Кошелєв, І. Кузін, В. Кузнецов, П. Кузуб, О. Курбанов, М. Лаптєв, В. Лего­стаєв, В. Леонов, Б. Малахов, О. Мельников, Б. Мікуцький, Є. Нагаєв, І. Нємков, І. Орехов, М. Панарін, С. Плющенко, А. Погосян, Ю. Полоний, О. Рутчин, І. Увачан, В. Ульянов, Є. Утєв, І. Ухо, Є. Чесноков, О. Щербаков та ін. 1962–67 насел. пункти роз­формованого О. р. належали до Кремгесів. р-ну (див. Світловодський район).

За пере­писом насел. 2001, в О. р. проживали 21 847 осіб (складає 88,1 % до 1989), з них рідною мовою українську вважали 86,27 %, рос. — 12,88 %, вірм. — 0,39 %, молд. — 0,24 %, білорус. — 0,12 %; станом на 1 січня 2020 — 17 250 осіб. 2009 знято з обліку с. Омелянівка. 2016 с. Краснофедорівка Марʼїв. сільс. ради пере­йменували на с. Федорівка. У 2-й пол. 2010-х рр. до О. р. (889,4 км²) входили Онуфріїв. і Павлис. (були під­порядк. села Браїлівка, Шевченка) селищні та Василів., Вишнівців. (с. Лозуватка), Деріїв., Зибків., Камбурліїв., Куцеволів. (с. Ясинуватка), Марʼїв. (с. Федорівка), Млинків. (села Морозівка, Петрівка, Пʼятомиколаївка), Омельниц. (с. Байдакове), Попів. (села Калачівка, Костянтинівка, Любівка, Па­вловолуйськ, Солдатське), Успен. (с. Дача) сільс. ради, з яких у червні 2020 утвор. Онуфріїв. громаду (від липня 2020 — у складі Олександрій. р-ну).

О. р. межував на Пн. з Кременчуц. р-ном Полтав. обл.; на Сх. — з Верх­ньодні­пров. і Пʼятихат. р-нами Дні­проп. обл.; на Пд. — з Олександрій., на Зх. — зі Світловод. р-нами Кіровогр. обл. Лежав на пд.-сх. від­рогах Придні­провської височини. Рельєф р-ну пере­важно середньохвилястий, місцями — сильнохвилястий, пере­тнутий гу­стою сіткою ярів і балок. Корисні копалини: граніт (Деріїв. родовище; працювали Деріїв. каменедробил. завод, Куцеволів. і Тахтаєв. карʼєри), мігматити (Федорів. родовище), мергель, су­глинки (Ону­фріїв. родовище), буд. пісок (Морозів. родовище), глина. На Пн. Онуфріївщина омивається водами Камʼян. водо­сховища (див. Дні­продзержинське водо­сховище). Протікають Калебердянський Омельник з притоками Сухий Омельничок і Лозуватка. Ґрунти пере­важно чорноземні — звичайні середньогумусні та типові малогумусні. 2001 засн. Онуфріїв. ліс. госп-во (15 057,3 га; Деріїв., Олександрій., Онуфріїв. лісництва). Тер. й обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — заказники Бузове (51 га, ботан.), Велика стінка (44 га, ліс.; обидва створ. 1994), памʼятка са­дово-парк. мистецтва Онуфріївсь­кий парк (52 га, 1960); місц. — заказники Деріївський (100 га, заг.-зоол.), Недогарський (50 га), Суховершок (40 га; усі — 1993), Майгорове (35 га, 1994), Лозуват­ський (70 га, 2001; усі — ландшафтні), памʼятка природи Каштан (1993, ботан.), заповід­ні ур­очища Довге (31 га), Сиротин ліс (21 га), Шеметів ліс (42 га), Ясиноватка (3 га; усі — 1978), Житлове (9 га), Лисячий кут (5 га), Солдатське (1 га; усі — 1992). В економіці р-ну провід­не місце належало с. госп-ву. Вирощували озиму пшеницю, кукурудзу, цукр. буряки, соняшник. Було роз­винене тварин­ництво. У 2-й пол. 2010-х рр. діяли 21 с.-г. під­приємство та 104 фермер. господарства. Функціонували 12 закладів заг. серед. освіти (з них 1 опор. заклад, 7 заг.-осв. шкіл, 4 навч.-виховні комплекси), 10 дитсадків; Онуфріївський крає­знавчий музей, Сухомлинського В. Меморіально-педагогічний музей (Павлиш), 15 клуб. закладів, 13 б-к, 2 школи мистецтв; 6 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 7 фельд­шер.-акушер. пунктів, рай. лікарня. Новини р-ну висвітлювала г. «Придні­провʼя». Реліг. громади: православ. — 7, старообрядниц. — 1, євангел. християн «Церква Бога Живого» — 8, християн віри євангельської — 4, євангел. християн-баптистів — 3. Памʼятки архітектури: Свято-Вознесен. церква (кін. 19 ст.), школа (поч. 20 ст.) у Павлиші, Свято-Троїц. церква у с. Браїлівка (поч. 19 ст.), вітряк у с. Вишнівці (поч. 20 ст.). Виявлено 125 памʼя­ток археології. 1960–67 досліджено Деріївське поселе­н­ня середньостогів. культури мідного віку.

Серед видат. уродженців — педагоги В. Сухомлинський (чл.-кор. АПН СРСР; с. Василівка), Т. Шашло (також удостоєний зва­н­ня Героя Рад. Союзу; с. Куцеволівка), селекціонер В. Костюченко (с. Ус­пенка), зоотехнік С. Піщан (с. Попівка), фізики Д. Овсієнко (с. Куцеволівка), В. Чумаченко (с. Млинок); письмен­ник, критик, пере­кладач В. Базилевський (Павлиш), письмен­ники О. Дякова-Толкачова (с. Омельник), П. Ловецький (с. Куцеволівка), поети В. Терен, І. Шевченко (обидва — Павлиш); живописець І. Євченко (с. Вишнівці); артистка роз­мов. жанру, актриса, нар. арт. УРСР, Герой України Н. Крюкова (с. Попівка), композитор, муз.-громад. діяч М. Колачевський (х. Калачівка побл. с. Попівка); Герої Рад. Союзу К. Гаврилов (с. Зибкове), І. Овчаренко (с. Калачівка), М. Онопа (с. Василівка), А. Пасічник (с. Байдаківка), Т. Шашло (с. Куцеволівка). Також на Онуфріївщині народився парт. діяч, мово­знавець І. Білодід (академік АН СРСР і УРСР; с. Успенське).