Онуфріївський район

ОНУ́ФРІЇВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходився у північно-східній частині Кіровоградської області. Утвор. 1923 з Богоявлен., Васильїв. і Онуфріїв. волостей. Було сформовано Байдаків., Василів., Зибків., Іванів., Камбурліїв., Лозоват., Омельниц., Онуфріїв., Попів. сільс. ради. 1923–25 — у складі Катеринослав. губ.; 1923–25 — Олександрій., 1925–30 — Кременчуц. округ; 1932–37 — Харків., 1937–39 — Полтав., від 1939 — Кіровогр. обл. 1928 до О. р. зараховано Браїлів., Павлис. (див. Павлиш) та Сметанів. сільс. ради розформованого Крюківського району (див. також Крюків). У тому ж році з частини Попільнастів. р-ну утвор. Куцеволів. р-н (див. Куцеволівка), що проіснував до 1930. До нього входили Деріїв., Куцеволів., Мар’їв., Микол., Мишуриноріз. (див. Мишурин Ріг), Млинків., Петрів., Плосків., Троїц., Успен., Чикалів. та Ясинуват. сільс. ради. Після ліквідації Куцеволів. р-ну більшу частину сіл приєднано до О. р. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Під час нім. окупації (від серпня 1941) Онуфріївщина входила до Олександрій. ґебіту Микол. ген. округу райхскомісаріату «Україна». На поч. вересня 1941 нацисти створили в с. Павлиш табір для рад. військовополонених, через який пройшли майже 140 тис. осіб. Від кін. вересня до кін. листопада 1943 тривали запеклі бої за визволення О. р. Під час форсування Дніпра на ділянці Успенка–Деріївка рад. війська зазнали величез. втрат. Письменник, учасник бойових дій В. Астаф’єв згадував, що «… річка все густіла і густіла від чорної каші з людей…». За бої на плацдармах біля сіл Куцеволівка та Деріївка 218 осіб стали Героями Рад. Союзу. У визволенні Онуфріївщини брали участь Герої Рад. Союзу А. Алексєєв, Д. Бабак, В. Батеха, Г. Бердін, В. Бєляєв, Л. Бєляєв, В. Біленко, А. Борискін, А. Булгаков, І. Гайворонський, С. Гончаров, К. Гриб, В. Ґубеладзе, В. Дишинський, В. Данько, І. Євлашов, М. Єрмолаєв, П. Желтиков, П. Жувасін, І. Звєздін, Т. Звонков, І. Ігнатенко, В. Ісайченко, Л. Ісраелян, О. Калашников, Я. Калашников, М. Калінін, В. Климов, О. Котегов, М. Кошелєв, І. Кузін, В. Кузнецов, П. Кузуб, О. Курбанов, М. Лаптєв, В. Легостаєв, В. Леонов, Б. Малахов, О. Мельников, Б. Мікуцький, Є. Нагаєв, І. Нємков, І. Орехов, М. Панарін, С. Плющенко, А. Погосян, Ю. Полоний, О. Рутчин, І. Увачан, В. Ульянов, Є. Утєв, І. Ухо, Є. Чесноков, О. Щербаков та ін. 1962–67 насел. пункти розформованого О. р. належали до Кремгесів. р-ну (див. Світловодський район).

За переписом насел. 2001, в О. р. проживали 21 847 осіб (складає 88,1 % до 1989), з них рідною мовою українську вважали 86,27 %, рос. — 12,88 %, вірм. — 0,39 %, молд. — 0,24 %, білорус. — 0,12 %; станом на 1 січня 2020 — 17 250 осіб. 2009 знято з обліку с. Омелянівка. 2016 с. Краснофедорівка Мар’їв. сільс. ради перейменували на с. Федорівка. У 2-й пол. 2010-х рр. до О. р. (889,4 км²) входили Онуфріїв. і Павлис. (були підпорядк. села Браїлівка, Шевченка) селищні та Василів., Вишнівців. (с. Лозуватка), Деріїв., Зибків., Камбурліїв., Куцеволів. (с. Ясинуватка), Мар’їв. (с. Федорівка), Млинків. (села Морозівка, Петрівка, П’ятомиколаївка), Омельниц. (с. Байдакове), Попів. (села Калачівка, Костянтинівка, Любівка, Павловолуйськ, Солдатське), Успен. (с. Дача) сільс. ради, з яких у червні 2020 утвор. Онуфріїв. громаду (від липня 2020 — у складі Олександрій. р-ну).

О. р. межував на Пн. з Кременчуц. р-ном Полтав. обл.; на Сх. — з Верхньодніпров. і П’ятихат. р-нами Дніпроп. обл.; на Пд. — з Олександрій., на Зх. — зі Світловод. р-нами Кіровогр. обл. Лежав на пд.-сх. відрогах Придніпровської височини. Рельєф р-ну переважно середньохвилястий, місцями — сильнохвилястий, перетнутий густою сіткою ярів і балок. Корисні копалини: граніт (Деріїв. родовище; працювали Деріїв. каменедробил. завод, Куцеволів. і Тахтаєв. кар’єри), мігматити (Федорів. родовище), мергель, суглинки (Онуфріїв. родовище), буд. пісок (Морозів. родовище), глина. На Пн. Онуфріївщина омивається водами Кам’ян. водосховища (див. Дніпродзержинське водосховище). Протікають Калебердянський Омельник з притоками Сухий Омельничок і Лозуватка. Ґрунти переважно чорноземні — звичайні середньогумусні та типові малогумусні. 2001 засн. Онуфріїв. ліс. госп-во (15 057,3 га; Деріїв., Олександрій., Онуфріїв. лісництва). Тер. й об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — заказники Бузове (51 га, ботан.), Велика стінка (44 га, ліс.; обидва створ. 1994), пам’ятка садово-парк. мистецтва Онуфріївський парк (52 га, 1960); місц. — заказники Деріївський (100 га, заг.-зоол.), Недогарський (50 га), Суховершок (40 га; усі — 1993), Майгорове (35 га, 1994), Лозуватський (70 га, 2001; усі — ландшафтні), пам’ятка природи Каштан (1993, ботан.), заповідні урочища Довге (31 га), Сиротин ліс (21 га), Шеметів ліс (42 га), Ясиноватка (3 га; усі — 1978), Житлове (9 га), Лисячий кут (5 га), Солдатське (1 га; усі — 1992). В економіці р-ну провідне місце належало с. госп-ву. Вирощували озиму пшеницю, кукурудзу, цукр. буряки, соняшник. Було розвинене тваринництво. У 2-й пол. 2010-х рр. діяли 21 с.-г. підприємство та 104 фермер. господарства. Функціонували 12 закладів заг. серед. освіти (з них 1 опор. заклад, 7 заг.-осв. шкіл, 4 навч.-виховні комплекси), 10 дитсадків; Онуфріївський краєзнавчий музей, Сухомлинського В. Меморіально-педагогічний музей (Павлиш), 15 клуб. закладів, 13 б-к, 2 школи мистецтв; 6 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 7 фельдшер.-акушер. пунктів, рай. лікарня. Новини р-ну висвітлювала г. «Придніпров’я». Реліг. громади: православ. — 7, старообрядниц. — 1, євангел. християн «Церква Бога Живого» — 8, християн віри євангельської — 4, євангел. християн-баптистів — 3. Пам’ятки архітектури: Свято-Вознесен. церква (кін. 19 ст.), школа (поч. 20 ст.) у Павлиші, Свято-Троїц. церква у с. Браїлівка (поч. 19 ст.), вітряк у с. Вишнівці (поч. 20 ст.). Виявлено 125 пам’яток археології. 1960–67 досліджено Деріївське поселення середньостогів. культури мідного віку.

Серед видат. уродженців — педагоги В. Сухомлинський (чл.-кор. АПН СРСР; с. Василівка), Т. Шашло (також удостоєний звання Героя Рад. Союзу; с. Куцеволівка), селекціонер В. Костюченко (с. Успенка), зоотехнік С. Піщан (с. Попівка), фізики Д. Овсієнко (с. Куцеволівка), В. Чумаченко (с. Млинок); письменник, критик, перекладач В. Базилевський (Павлиш), письменники О. Дякова-Толкачова (с. Омельник), П. Ловецький (с. Куцеволівка), поети В. Терен, І. Шевченко (обидва — Павлиш); живописець І. Євченко (с. Вишнівці); артистка розмов. жанру, актриса, нар. арт. УРСР, Герой України Н. Крюкова (с. Попівка), композитор, муз.-громад. діяч М. Колачевський (х. Калачівка побл. с. Попівка); Герої Рад. Союзу К. Гаврилов (с. Зибкове), І. Овчаренко (с. Калачівка), М. Онопа (с. Василівка), А. Пасічник (с. Байдаківка), Т. Шашло (с. Куцеволівка). Також на Онуфріївщині народився парт. діяч, мовознавець І. Білодід (академік АН СРСР і УРСР; с. Успенське).