Опарій Олександр Миколайович
ОПАРІ́Й Олександр Миколайович (20. 06. 1973, с. Перехрестівка Ромен. р-ну Сум. обл.) — художник декоративного мистецтва. Член Асоц. дослідників фарфору та фаянсу (2017). Закін. Миргород. керам. технікум (2001; викл. Н. Беркута, С. Мисак) та Львів. АМ (2008; викл. І. Боднар, М. Токар), де відтоді викладає на каф. худож. текстилю. Основні галузі — бісероплетіння, писанкарство, худож. текстиль (гобелени, батик, ремізне ткацтво, друк на тканині, контактне фарбування тканини), розпис порцеляни. У творчості О. використовує традиції нар. орнаментики, інтерпретуючи мотиви на постмодер. лад, композиції декору узгоджує з формою виробів; вони мають динаміч., мажор. колорит, співзвучний стил. мові оздоблення порцеляни, писанок, тканих речей. Мистець вдало переосмислив техніку й структуру петриків. розпису на папері до склад. надполивного процесу поліхром. декорування округлих порцелян. посудин. Учасник мистецьких виставок в Україні від 1996, міжнар. салонів у Львові (2004, 2005), міжнар. пленеру худож. ткацтва «Переплетення» у Львові (2015). Персон. виставки — у Миргороді (Полтав. обл., 2000, 2017), Ромнах (Сум. обл., 2005), Сумах, Харкові, Києві (усі — 2017). Колекціонує укр. нар. жін. вбрання кін. 19 — поч. 20 ст. (вишивані сорочки, плахти, керсетки, пояси, жін. прикраси та ін.), що демонстрував на виставках у м. Самбір (2011), м. Червоноград (2013; обидва — Львів. обл.), Полтаві (2012), Івано-Франківську (2013), Миргороді (2018). Окремі твори зберігаються у НМУНДМ (Київ), Нац. музеї у Львові ім. Андрея Шептицького, Лебедин. (Сум. обл.), Сум. і Харків. ХМ, Волин. (Луцьк), Миргород. і Ромен. краєзн. музеях, Істор.-етногр. музеї «Бойківщина» у Самборі, Світлиці-музеї Т. Городецького в Червонограді, музеї «Писанка» у м. Коломия (Івано-Фр. обл.), Музеї образотвор. мистецтва ім. О. Білого в м. Чорноморськ (Одес. обл.).
Тв.: вироби з бісеру (1994–2012); гобелени — «Космацька церква» (2004), «Святий Юрій» (2006), «Адам і Єва» (2008); серії писанок з гуцул. орнамент. мотивами (від 2012); сервізи — «Трояндовий сад» (чайний), «Багряні квіти» (столовий; обидва — 2015); серія тарілок «Квіти з України»; тарелі — «Багряний півень» (обидві — 2016), «Древо», «Птаха», «Квітковий пагін», «Пахучий цвіт»; декоративна ваза «Весна» (усі — 2017); великодні писанки (2016–21).
Літ.: Завершинський В. Олександр Опарій: петриківські мотиви у мистецтві декоративного розпису. Сер. Майстри укр. фарфору та фаянсу. Х., 2017; Його ж. «Порцеляновий ренесанс» України: Минуле, що має майбутнє // Порцеляна. Х., 2018. № 3.
В. М. Ханко
Основні твори
вироби з бісеру (1994–2012); гобелени – «Космацька церква» (2004), «Святий Юрій» (2006), «Адам і Єва» (2008); серії писанок з гуцул. орнамент. мотивами (від 2012); сервізи – «Трояндовий сад» (чайний), «Багряні квіти» (столовий; обидва – 2015); серія тарілок «Квіти з України»; тарелі – «Багряний півень» (обидві – 2016), «Древо», «Птаха», «Квітковий пагін», «Пахучий цвіт»; декоративна ваза «Весна» (усі – 2017); великодні писанки (2016–21).
Рекомендована література
- Завершинський В. Олександр Опарій: петриківські мотиви у мистецтві декоративного розпису. Сер. Майстри укр. фарфору та фаянсу. Х., 2017;
- Його ж. «Порцеляновий ренесанс» України: Минуле, що має майбутнє // Порцеляна. Х., 2018. № 3.