ОРА́ТІВСЬКИЙ КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Засн. 1993 у смт Оратів (нині Вінн. р-ну Вінн. обл.) з ініціативи вчительки-пенсіонерки Н. Білик (до 2006 — директор). Нині музеєм керує О. Василенко. Тривалий час був під­порядк. від­ділу культури і туризму Оратів. райдерж­адміністрації; від 2021 — Оратів. селищ. раді. Спочатку роз­міщувався в будівлі колиш. б-ки; від 2008 — у приміщен­ні дит. муз. школи. Осн. напрями діяльності: екс­позиц., ви­ставк., фонд., наук.-дослідниц., наук.-освіт., методичний. У музеї роз­крито історію Оратівщини від давнини до сьогоде­н­ня. Роз­діли: «Археологія», «Етно­графія», «Нумізматика», «Голодомор 1932–33 років», «Друга світова вій­на», «Повоєн­на від­будова», «Афгані­стан», «Чорнобильська трагедія», «Оратівщина сучасна», «Неоголошена вій­на». Зберігаються 3024 екс­понати. Серед унікал. — бивні мамонта та знаря­д­дя праці камʼяного віку, зна­йдені в селах Зару­д­дя та Рожична, архі­єрей. грамота 1886, ви­дана священ­нослужителю П. Кутепову на право обслуговува­н­ня храму Успі­н­ня Пресвятої Богородиці в Оратові, крісло 19 ст. з палацу графа Вороновича, план роз­поділу земель оратів. поміщика Івашкевича, старовин­ні монети та кредитні білети, фото учасника рос.-япон. вій­ни, а також його молитовник. Основу музей. колекції становлять етногр. предмети (кін. 19 — поч. 20 ст., 1950–70-х рр.): вишиті жін. та чол. сорочки, святк. та буден­ні укр. жін. костюми (традиційно складалися із сорочки, спідниці, жилетки-камізельки, фартуха), вишиті та ткані рушники, скатертини, доріжки, залавники, рядна, гончарні вироби, де­ревʼяні побут. речі, госп. інвентар та ін. Є багато творів декор.-ужитк. мистецтва, ікон поділ. майстрів. Працівники музею беруть участь у ви­дан­ні краєзн. літ-ри, проводять уроки історії та народо­знавства, заходи до памʼят. дат, організовують зу­стрічі з ві­домими людьми. При музеї понад 20 р. діє нар. фольклорно-етногр. колектив «Берегиня», який створила Є. Колосенко.