Оратівський район

Визначення і загальна характеристика

ОРА́ТІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходився у пів­нічно-східній частині Він­ницької області. О. р. утвор. у березні 1923 з Оратів., Під­височан. і Жа­данів. волостей. 1923–25 — у складі Київ. губ.; 1923–30 — Уман. округи; від кін. лютого — до серед. жовтня 1932 та від 22 вересня 1937 — Вінн., 1932–37 — Київ. обл. У березні 1925 до О. р. зарахували Осичнів. і Рожичнів. сільс. ради Плисків. р-ну та Сологубів. сільс. раду Іл­лінец. р-ну (обидва — Бердичів. округи), а села Пархомівка, Талалаївка та Хрінівка ві­ді­йшли до Дашів. р-ну (Гайсин. округи), Даньків., Дубровиц. й Паріїв. сільс. ради — до Іл­лінец. р-ну, с. Ступки — до Тальнів. р-ну (Уман. округи). У червні того ж року до О. р. зарахували Бугаїв., Староживотів., Новоживотів. (див. Новоживотів) і Якимів. сільс. ради Плисків. р-ну, Великоростів., Володимир., Медів., Мервин., Чагів. сільс. ради Іл­лінец. р-ну, а Жа­данів., Конталін., Кошлан. та Яструбин. сільс. ради ві­ді­йшли до Дашів. р-ну (обидва на той час вже належали до Вінн. округи). Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від липня 1941 до січня 1944 — під нім. окупацією. У січні 1944 під час бою побл. с. Балабанівка від­значилися Герої Рад. Союзу І. Жеребцов і С. Тартиков. У с. Осична похов. Герой Радянського Союзу Ф. Крючков. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули 4515 воїнів-земляків. На­прикінці грудня 1962 О. р. ліквідований, а його тер. тоді ж пере­йшла до Липовец., на поч. лютого 1965 — до Іл­лінец. р-нів. У грудні 1979 О. р. був від­новлений, до нього зарахували Балабанів., Животів., Зарудян., Кошланів., Лопатин., Новоживотів., Оратів., Осичнян., Рожичнян., Сабарів., Стрижаків., Фронтів., Яблуновиц. сільс. ради Іл­лінец. р-ну, Великоростів., Очитків., Чагів. сільс. ради Липовец. р-ну, Скоморошків., Черняв., Човновиц. сільс. ради Погребищен. р-ну. За пере­писом насел. 2001, проживали 27 345 осіб (складає 90,2 % до 1989); станом на 1 січня 2020 — 19 809 осіб; пере­важно українці. 2012 знято з обліку с-ще Лишава Лопатин. сільс. ради. У серед. 2010-х рр. до О. р. (872 км²) належали 1 селищна (Оратів.) та 27 сільс. (Балабанів., Великоростів., Животів., Зарудян., Кожан., Кошланів., Лопатин., Медів., Новоживотів., Оратів., Осичнян., Очитків., Під­висоц., Рожичнян., Сабарів., Скальс., Скоморошків., Сологубів., Стрижаків., Угарів., Фронтів., Чагів., Черняв., Човновиц., Юшківец., Яблуновиц., Якимівська) рад, яким були під­порядк. смт Оратів і 53 сільс. насел. пункти (від липня 2020 — усі у складі Вінн. р-ну). 2016–20 ради Оратівщини, окрім Очитківської із с. Люлинці (нині Липовец. громади), були зараховані до Оратів. громади (837,4 км², станом на 2020 — 18 782 особи).

О. р. межував на Пн. з Погребищен., на Зх. — з Липовец., на Пд. Зх. і Пд. — з Іл­лінец. р-нами Вінн. обл.; на Пд. Сх. — з Монастирищен. р-ном Черкас. обл.; на Сх. — з Тетіїв. р-ном Київ. обл. Лежав на Придні­провській височині. Поверх­ня — під­вищена пологохвиляста лесова рівнина. Корисні копалини: граніт, буре вугі­л­ля, торф, пісок, глина. Побл. с. Якимівка — титаново-цирконієві поклади. Найбільші річки: Роська з притокою Жива (бас. Дні­пра), Гірський Тікич (бере початок у с. Фронтівка; бас. Пів­ден­ного Бугу). Від 1955 у складі Іл­лінец. лісгоспу діє Оратів. лісництво (2314,9 га, з них вкритих лісом земель — 2068,8 га). 2002 створ. під­приємство «Оратівсь­кий райагроліс» Вінн. обл. лісогосп. під­приємства «Віноблагроліс». Пере­важають дубово-грабові насадже­н­ня. Ґрунти — глибокі опідзолені чорноземи. Тер. і обʼєкти природно-заповід. фонду місц. значе­н­ня: заказники Малоростівський (охороняють від 1988, 35 га), Осична (173 га), Синарна (28 га; обидва — від 1999; усі — гідрол.), памʼятки природи Вербівський парк (від 2009, 5,3 га, ботан.), Криниця Гонти (від 1981, гідрол., с. Медівка), заповід­не ур­очище Балабанівський ліс (від 1979, 20 га, побл. с. Гоноратка).

Р-н мав аграрне спрямува­н­ня. 2020 пл. с.-г. угідь становила 2,5 тис. га, з них орних земель — 61,5 тис. га. Працювали 103 с.-г. під­приємства, 2 вироб. ко­оперативи, 82 фермер. господарства, що пере­важно за­ймалися рослин­ництвом. Пром. під­приємства: «Оратівмʼясо» (с. Оратів), Староживотів. гран­карʼєр, цегел. завод «Живобуд» (с. Животівка). Залізнична станція — Оратів (с. Оратів); зупин­ні пункти: Під­високе, Пост Озерний, Фронтівка. Діяли 18 закладів заг. серед. освіти, 22 дитсадки, Будинок дит. творчості, ДЮСШ, дит. муз. школа; Оратівський крає­знавчий музей, рай. і 20 сільс. Будинків культури, 20 клубів, центр. рай. і 29 сільс. б-к; рай. лікарня, 5 амбулаторій заг. практики сімей. медицини та 33 фельдшер. пункти. Функціонували 11 нар. і 2 дит. зразк. колективи. Новини р-ну висвітлювала г. «Обрії Оратівщини». Реліг. громади: 51 православна, 1 католицька, 7 євангелістів християн-баптистів, 4 євангел. апокаліпсич. церкви, 3 адвентистів сьомого дня. Памʼятки архітектури: палацо-парк. комплекс у с. Бугаївка (1893), будинки управителя і челяді та парк у с. Чагів, садибно-парк. комплекс (усі — 2-а пол. 19 ст.), церква Воздвиже­н­ня Чесного Хреста (1885) у с. Кожанка, будинок економа у с. Дібровинці (поч. 19 ст.), Покров. церква (1730), палацо-парк. комплекс Заботіних (поч. 20 ст.) у с. Мала Ростівка, церква Кузьми і Демʼяна у с. Люлинці (1906–08), Покров. церква у с. Новоживотів (1907–12), церква св. Димитрія у с. Синарна (1878–1903), водяний млин (1760), Михайлів. церква (1860) у с. Скала, залізнич. вокзал (1890), водонапірна башта (2-а пол. 19 ст.) у с. Оратів, амбари у с. Зару­д­дя (1914), борошномел. завод у с. Сабарівка (2-а пол. 19 ст.), цукр. завод у с. Скоморошки (працював 1860–2005). На тер. О. р. досліджено давні кургани (села Животів, Животівка, Зару­д­дя, Кошлани, Лопатинка, Оратів, Осична, Фронтівка, Яблуновиця), поселе­н­ня епохи бронзи (Тарасівка), пере­дскіф. періоду (Стрижаків), давньосло­вʼян. часу (Бартошівка, Дібровинці, Животів, Кожанка, Медівка, Очитків), трипіл. (Кожанка), черняхів. (Бартошівка, Осична, Очитків, Синарна, Чагів) і зарубинец. (Осична) культур.

Серед видат. уродженців — фізіолог рослин, чл.-кор. АН УРСР А. Манорик (с. Вербівка), лікар-педіатр О. Гнатюк (с. Животівка), лікар-ендокринолог К. Зак (с. Новоживотів), фахівець у галузі харч. технологій В. Домарецький (с. Дібровинці), матеріало­знавець М. Ковальченко (с. Кожанка), літературо­знавець М. Скорський (с. Юшківка), економіст І. Ступницький (с. Балабанівка); польс. поет А.-К. Гроза (с. Закринич­чя), польс. письмен­ник А. Коженьовський (с. Гоноратка; обидва — 19 ст.), письмен­ники А. Бень (с. Скала), Є. Гуцало, А. Любченко (обидва — с. Новоживотів), П. Інгульський (с. Медівка), поет А. Мартинюк (с. Скоморошки); графік, скульптор, ре­ставратор, засл. художник УРСР П. Лемський (с. Фронтівка), живописці та графіки С. Білаш (с. Балабанівка), Н. Компанієць-Киянченко (с. Скоморошки), А. Люмкіс (с. Новоживотів), скульп­тор І. Дяченко (с. Юшківці); культур. і реліг. діяч, засл. арт. України П. Бойко (с. Лопатинка); укр. громад.-політ. діяч на Амурщині (РФ) Л. Глiбоцький (с. Дібровинці), політ. діяч М. Волинець (с. Новоживотів), дипломат В. Йохна (с. Велика Ростівка); учасники 2-ї світової вій­ни, Герої Рад. Союзу М. Антонець (с. Животівка), І. Бурлака (с. Кожанка), В. Гайдуков (с. Новоживотів), Г. Заїка (с. Чагів), пов­ний кавалер ордена Слави Л. Лелека (с. Зару­д­дя). У с. Животівка минули дит. роки живописця, художника театру, драматурга, режисера К. Маркевича-Дуніна.

Літ.: Гальчак С. Д. Визволе­н­ня Він­нич­чини від німецьких загарбників. 2004; Петренко О. Історія адміністративно-територіального устрою Він­нич­чини від найдавніших часів до сучасності. 2008; До 30-річчя утворе­н­ня Оратівського ра­йону: Оратівський край. 2009; Мудраченко М. Памʼятки історії та памʼятні місця на Він­нич­чині: Калинівський та Оратівський ра­йони. 2009; Оратівський край: Ювіл. зб. 2019 (усі — Він­ниця).

Т. П. Антонець

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю