Оринин

Визначення і загальна характеристика

ОРИ́НИН — село Камʼянець-Подільського ра­йону Хмельницької області. 2020 з Оринин. (належали села Ріпинці, Теклівка), Заліс. (Параївка), Кадиїв. (Суржа), Під­пилипʼян. (Подоляни), Приворот. (Адамівка, Доброві­л­ля, Кізя) та Шустовец. (Ніверка, Нововолодимирівка, Чорнокозинці) сільс. рад утвор. Оринин. громаду (231,3 км², станом на 1 січня 2021 — 8385 осіб). О. знаходиться на р. Жванчик (притока Дністра), за 27 км від м. Ка­мʼянець-Подільський і кілька кілометрів від межі з Терноп. обл. На Пд. і Пд. Сх. від села ростуть ліси (Кадиїв. лісництво Камʼянець-Поділ. лісгоспу). Пл. О. 8,55 км². За пере­писом насел. 2001, проживала 2701 особа; станом на 1 січня 2015 — 2527 осіб; пере­важно українці. На околицях виявлено значну кількість скіф. курганів. Зна­йдено артефакти черняхів. культури, рештки давньогрец. амфор і срібні римські монети. Істор. місцевості: Вовкотруби (або Кутрубівка), Ісаківка (або Саківка), Загоряне (або Мельниківка), Скарбові Хати, Стара Слобідка, Нова Слобідка, Казен­на Юридика (або Юрудовка Костельна), Селище (або Селисько), Кривда (або Свинокривда), Річичина та ін. Вперше згадується у писем. джерелах 1444 під на­звою Горинин. 1474 оринин. власники Кирдеї збудували костел Пресвятої Трійці (1909 ре­ставровано; у 1930-х рр. повністю знищено, на його місці облаштовано колгоспні склади; нині діє однойм. катол. парафія). Здавна тут сформувалася значна євр. громада, а О. тривалий час мав міські права. Після Люблін. унії 1569 — у складі Польщі. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. 1672–99 — під владою Осман. імперії. 1701 містечко отримало грамоту від короля Станіслава-Авґуста на право проведе­н­ня щоріч. ярмарків. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у межах кордонів Рос. імперії. Від­тоді О. входив до складу Камʼянец. пов. Поділ. губ. 1894 від­крито однокласне училище, що згодом було пере­творене в двокласне. За Всерос. пере­писом насел. 1897, проживали 5727 осіб, з них 2112 юдеїв і 1061 католик. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Камʼянец., у липні–вересні 1930 — Проскурів. округ; 1932–37 — Вінн., 1937–54 — Камʼя­нець-Поділ., від 1954 — Хмельн. обл.; від 1959 — Камʼянець-Поділ. р-ну. 1923–59 — райцентр. Від серед. 1920-х рр. — село. Від 1925 — центр євр. нац. сільс. ради. 1930 від­крито МТС. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. 1939 євреї становили 48,6 % (1508 осіб). Від 7 липня 1941 до 24 березня 1944 — під нім. окупацією. 1941 створ. євр. ґетто. 21 черевня 1942 в О. роз­стріляно бл. 1,7 тис. євреїв. Діяло рад. під­пі­л­ля. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 866 воїнів-земляків. У боях за звільне­н­ня села загинули 87, в Оринин. шпиталі померли 13 рад. воїнів. Нині працюють фермер. госп-во «Колос-агро», с.-г. під­приємство «Гарант», цегел. і 6 ковбас. цехів. У О. — ліцей (заг.-осв. школа) та гімназія (заг.-осв. школа-інтернат), дитсадок, дит. школа мистецтв; Будинок культури, б-ки для дорослих і дітей; поліклініка, центр первин. мед.-сан. допомоги. Серед видат. уродженців — лікар-рентґенолог А. Несіс, літературо­знавець О. Рарицький; кіносценарист А. Комарницький; живописці А. Калитко (засл. художник України) й О. Дубровсь­кий; Герой Радянського Союзу М. Нікольчук. З О. повʼязані життя та діяльність історика О. Завальнюка.

Літ.: Александра М. Ф., Баженов Л. В., Березовський С. М. Оринин: Істор. нарис. К., 1971; Під­гірний В. М. Оринин: Істор.-публіцист. нарис. Камʼянець-Подільський, 2008; Його ж. Шляхами століть. Камʼя­нець-Подільський, 2008.

В. М. Під­гірний

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю