Орілька

ОРІ́ЛЬКА  — селище міського типу Лозівсь­кого району Харківської області. У червні 2020 Оріл. селищну раду з селами Запарівка, Захарівське, Петропілля, Українське (до 2016 — Петрівське), Хижняківка, Шугаївка, Яблучне зараховано до Лозів. міської громади. О. знаходиться на лівому березі р. Орілька (притока Орелі, бас. Сіверського Дінця), побл. Оріл. водосховища та межі з Дніпроп. обл., за 153 км від обл. центру та 25 км від райцентру. Площа 5,5 км². За переписом насел. 2001, проживали 3909 осіб (складає 94,2 % до 1989); станом на 1 січня 2021 — 2943 особи; переважно українці. Виявлено 15 давніх курганів. О. засн. 1902 під час будівництва залізниці Лозова–Полтава. Відтоді діє залізнична ст. Орілька. Село належало до Стешино-Чорноглазів. волості Павлогр. пов. Катерино­слав. губ. 1907 барон Унгерн-Штернберг збудував вальцовий млин. У цей період почали працювати обоз. завод, сховища для зерна й деревини, мануфактурні, бакалійні та взуттєві крамниці. Щонеділі відбувався великий базар. Діяла школа на 38 учнів. 1915 зведено Свято-Микол. церкву, що 1939 була закрита, а 1945 зруйнована (1990 споруджено однойм. храм). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–26 — у складі Павлогр., 1926–30 — Харків. округ; від 1932 — Харків. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 10 жовтня 1941 до 29 січня 1942, від 15 лютого 1942 до 17 лютого 1943, від 26 лютого до 16 вересня 1943 — під нім. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали понад 400 воїнів-земляків, з них бл. 200 загинули. Орільчанин М. Бережний став Героєм Рад. Союзу. У центр. частині на брат. могилі встановлено па­м’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Від 1962 — смт. 1963–99 працював Оріл. цукр. завод, що мав потуж. з перероблення буряків 4,5 тис. т на добу; окрім цукру, виробляв глютамінову кислоту й сухий жом. Були засн. залізобетон. виробів і хліб. заводи. Від 2005 охороняють орнітол. заказник місц. значення Пташиний (2 га). Нині в О. — заг.-осв. ліцей, дитсадок; Будинок культури «Оріль», 2 б-ки; амбулаторія заг. практики сімей. медицини, Центр екстреної мед. допомоги та медицини катастроф.

Завантажити статтю