ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine
A

Оріхів

ОРІ́ХІВ (до 1801 – Оріхове, Оріхова Балка) – місто Пологівського (до липня 2020 – Оріхівського) району Запорізької області. Має статус істор. насел. місця України (від 2001). У квітні 2017 з Оріхів. міської та Копанів., Мирнен., Нестерян., Новоандріїв. (з с. Щербаки), Новоданилів., Новопавлів. сільс. рад утвор. Оріхів. міську громаду (345,1 км2, 18 972 особи). О. знаходиться на р. Кінська (притока Дніпра), за 56 км від обл. центру. Пл. 12,59 км2. За переписом насел. 2001, проживали 17,9 тис. осіб (складає 84,0 % до 1989); станом на 1 січня 2021 – 14 136 осіб; переважно українці. Залізнична ст. Оріхівська (відкрита 1904). Обстежено кілька давніх курганів; знайдено знаряддя праці доби бронзи. Засн. у 2-й пол. 18 ст. селянами-втікачами та колиш. запороз. козаками (істор. датою утворення прийнято вважати 1775). За нар. переказами, вихідці з с. Оріхівка Миргород. пов. Київ. намісництва (нині Лубен. р-ну Полтав. обл.) назвали нове поселення Оріховим. Щодо походження назви є й версія про те, що у давні часи тут була Оріхова Балка, в якій росло багато земляних горіхів, подібних до трюфелів. 1784–96 – у складі Таврій. обл.; 1796–1802 – Новорос., 1802–1920 – Таврій., 1920–22 – Запоріз. (до 1921 – Олександрів.), 1923–25 – Катеринослав. губ.; 1842–1920 – Бердян., 1920–23 – Запоріз. (до 1921 – Олександрів.) пов. Від 1802 – сучасна назва. У тому ж році О. надано статус міста. 1802–42 виконував функції центру Мелітоп. пов. Тривалий час існувала Оріхів. волость (до 1923). До серед. 19 ст. О. став знач. торг. пунктом і центром чумац. промислу. У 1860-х рр. було 817 саман., цегл. і дерев’яних будинків; проживали 4,1 тис. осіб. Тоді ж працювали 19 кустар. підприємств з перероблення місц. сировини, зокрема 2 парових вальцьових млини, 4 олійниці, салотоп., цегел. і свічк. заводи; 107 мешканців займалися ремісництвом: ковальством, швац­твом, пошиттям кожухів тощо. 1873–76 зведено Свято-Покров. церкву (1925 з неї знято куполи, а у 1930-х рр. повністю зруйновано; 2009 був освячений відбудований однойм. храм). 1874 діяли 30 невеликих підприємств, зокрема 5 цегел., 2 черепич., 2 шкіряних, 6 гончар. заводів, 6 олійниць, 16 млинів. За Всерос. переписом насел. 1897, проживали 5996 осіб. На поч. 20 ст. О. умовно поділяли на 3 частини (громади): Міщанська, Олександрівська та Покровська. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920 засн. агротех. школу (від 1930 – с.-г. технікум, від 2014 – коледж Таврій. агротехнол. університету). 1923–30 – у складі Запоріз. округи; 1932–39 – Дніпроп., від 1939 – Запоріз. обл. 1923–2020 – райцентр. 1923–38 – смт, від 1938 – знову місто. У 1920–30-х рр. засн. авторемонт. завод, швейну ф-ку, молокозавод. 1929–31 функціонував центр. інститут праці. 1930 створ. Оріхів. МТС (1958 на її, а також Жеребец. і Малотокмачан. МТС, базі почала працювати Оріхів. ре­монт­но-тех. станція, перейменована 1961 в Оріхів. рай. упр. «Сільгосп­техніка»). Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 4 жовтня 1941 до 19 вересня 1943 – під нім. окупацією. Діяло рад. підпілля. Є брат. могили рад. воїнів-визволителів і жертв нацизму. Встановлено мемор. комплекс воїнам-землякам, які загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни. Розвідано поклади глини, піску, бурого вугілля. Гол. підприємства: «Агротех», «З-д підсиленої техніки», «Оріхівсільмаш», Оріхів. швейна ф-ка, Оріхів. хлібокомбінат, «Трест-С», елеватор. Нині в О. – 4 заг.-осв. школи, 5 дитсадків; дит. муз. школа, ДЮСШ; Оріхівський краєзнавчий музей, Центр культури і дозвілля, б-ка; лікарня. Друкують інформ. вісн. «Оріхів» і г. «Трудова слава». Є 3 парки відпочинку. Пам’ятки архітектури: будинки міської управи (1893), першого трактиру (1897) та торг. рядів (кін. 19 ст.), чол. реал. училище (1881), жін. гімназія (1893–97). У травні 2022 унаслідок рос. обстрілів зруйновано будівлі гімназії «Сузір’я» та міськвиконкому (садиба Г. Янцена, 19 ст.). Серед видат. уродженців – фахівець у галузі механіки, академік АН УРСР В. Лазарян, фахівець у галузі гідроакустики, чл.-кор. НАНУ А. Гончар; терапевт-гастроентеролог О. Бабак, лікар-педіатр О. Третьякова, геолог, палеонтолог Ю. Гапонов, фахівці у галузі машинобудування В. Гриценко, М. Хелемендик, правознавець М. Куплеваський; актор, режисер Ю. Белський, актриси Н. Семененко, Н. Фіалко, співачка Н. Шевченко (усі три – засл. арт. УРСР); важкоатлет Ю. Дандик; Герой Радянського Союзу І. Приходько. З О. пов’язані життя та діяльність фахівця у галузі буд. матеріалів І. Мороза та філософа, дизайнера І. Рижової.

Літ.: Мошкалов С. Описание города Орехова и его окрестностей. Орехов, 1843; Курочкина Т. А. Орехов: Краевед. очерки. Дн., 1986; Шапошніков С. Р. Історія міста Оріхова. З., 1990; Курочкіна Т. А. Серед Таврійських степів зеленіє Оріхів. З., 2006.

С. В. Коваленко

Рекомендована література

  1. Мошкалов С. Описание города Орехова и его окрестностей. Орехов, 1843;
  2. Курочкина Т. А. Орехов: Краевед. очерки. Дн., 1986;
  3. Шапошніков С. Р. Історія міста Оріхова. З., 1990;
  4. Курочкіна Т. А. Серед Таврійських степів зеленіє Оріхів. З., 2006.
завантажити статтю

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Оріхів / С. В. Коваленко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-76034

Orikhiv / S. V. Kovalenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022. – Available at : https://esu.com.ua/article-76034

Том ЕСУ:

24-й

Дата виходу друком тому:

2022

Дата останньої редакції статті:

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

переглянути в Scopus

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ

76034

Кількість переглядівдані щодо перегляду сторінок на сайті збираються від початку 2024 року

556

Схожі статті

Брацлав
Населені пункти  |  Том 3  |  2004
Ю. О. Дунський
Ельванґен
Населені пункти  |  Том 9  |  2009
Р. В. Руденко
Миколаїв
Населені пункти  |  Том 20  |  2018
О. О. Баковецька, О. В. Бобіна, О. П. Тригуб, Д. Ю. Щербак

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору