Орлова Хана
Визначення і загальна характеристика
ОРЛО́ВА Хана (12. 07. 1888, с. Костянтинівка Олександрів. пов. Катеринослав. губ., нині Богодухів. р-ну Харків. обл. — 18. 12. 1968, Тель-Авів) — скульпторка. Орден Почес. легіону (1925). У 1905 разом із сім’єю переїхала до Палестини. Деякий час мешкала в Яффі, заробляла шиттям. 1910 — вчителька крою і шиття в гімназії «Герцлія». У цьому ж році виїхала в Париж вивчати моделювання одягу, але 1911 вступила до скульптур. класу Школи декор. мистецтв («Рос. академія» М. Васильєвої). 1913 вперше виставила дві роботи в осін. Париз. салоні. Осн. матеріали — дерево, бетон, шкіра, мармур, бронза, камінь. Створювала портрети (зокрема прем’єр-міністрів Ізраїлю Д. Бен-Ґуріона та Л. Ешкола, арх. П. Шаро і О. Перре, художників А. Матісса, А. Модільяні, П. Пікассо і К. Кроґа, письменників Х.-Н. Бялика і П. Мак-Орлана), композиції, оголені натури, образи дітей, тварин. Одна з улюбл. тем — материнство. 1940–42 перебувала в окупованому Парижі, 1942 — в Ґреноблі, Ліоні, згодом у Швейцарії. Після закінчення війни повернулася в Париж, де значну частину її робіт було викрадено й знищено, і створила відому скульптуру «Повернення». Її творам властива типова для художників париз. школи експресивність. У багатьох її роботах наявні риси кубізму. Скульпторка уникала деталізації, але домагалася вираз. психолог. узагальнення. Учасниця міжнар. мистецьких виставок від 1920. Персон. — у Парижі (1922–24, 1926, 1934), Нью-Йорку (1929, 1938), Лондоні (1935), Бостоні (1938), Женеві (1945), Тель-Авіві (1949). В музеях Ізраїлю 1961 відбулася ретроспект. виставка творів О., створених нею за 50 р. Померла, прилетівши до Тель-Авіва для участі у ювілей. виставці. У Парижі в будинку, де мешкала мисткиня, функціонує її майстерня-музей.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Пророк» (1911), «Торс» (1912), «Амазонки», «Вагітна» (обидва — 1913), «Портрет Ж. Ебютерн» (1915), «Портрет художника-єврея» (1919), «Дама з віялом» (1920), «Єва», «Жінка з гітарою», «Жінка, яка сидить», «Голова дитини», «Мій син» (усі — 1923), «Материнство» (1924, 1957), «Індик» (1925), «Атлет», «Дівчина з кошиком» (обидва — 1927), «Собака» (1936), «Альбатрос», «Павич» (обидва — 1939); серія малюнків «Повернення» (1946); монумент «Поранена пташка» (1963).