Ортоклаз

ОРТОКЛА́З (від орто... і грец. χλάσις — заломле­н­ня) — мінерал класу силікатів, групи лужних польових шпатів. Назву за­пропонував 1826 нім. мінералог Й.-Ф.-А. Брайтгаупт; вона вказує на те, що це мінерал з тріщинуватістю за спайністю під прямим кутом. Формула: K[AlSi₃O₈]. Утворює пере­ривчастий ізоморф. ряд з альбітом. Хім. склад: K₂O — 16,9 %, Al₂O₃ — 18,4 %, SiO2 — 64,7 %. Ізоморфні домішки: Na, Ba, Rb, Fe, CaO, Ga. Сингонія моноклін­на; двій­никува­н­ня за карлсбад., бавен. і манебах. законами. Густина 2,55–2,63; твердість 6. Буває напів­про­зорим і не­про­зорим. Колір рожевий, червонуватий до коричнево-червоного, а також жовтуватий, сірувато-білий, зеленкуватий, іноді з блакитнуватим від­тінком; блиск скляний до перламутрового; риска біла. Спайність досконала по (001) та добра по (010). Поверх­ня роз­щепле­н­ня за спайністю нерівна, хвилясто-деформована; поверх­ня сколюва­н­ня впоперек площин спайності східчасто-зламана. Роз­різняють О. барієвий, О. стронцієвий, О. залізний, О. натрієвий. Іризуючий у блакитно-білих тонах адуляр називають «місячним» каменем. Штучні мінерали: О. ґалієвий (алюміній частково заміщений ґалієм) та О. ґерманієвий (кремній частково заміщений ґерманієм). Мінерали, що су­проводжують О.: польові шпати, сподумен, кварц, слюди. Походже­н­ня О. магматичне, пневматолітове і метаморфічне. Найчастіше є породотвір. мінералом кислих і серед. плутоніч. порід — гранітів, сієнітів, їхніх ефузив. аналогів — ріолітів, трахітів; входить до складу пегматитів і мігматитів, де він є високотемператур. модифікацією калієвого польового шпату. Трапляється також в осад. породах (грауваках і аркозах). О. поширені по всьому світові. О. в Україні традиційно поділяють на: О. з найменш упорядкованою структурою; проміж. О.-крипто­пертит, або тип чудново-бердичів. гранітів; проміж. О.-мікро­пер­тит, або тип трахітоїд. новоукр. гранітів; проміж. О.-пертит, або тип рапаківі. Притаман­ний деяким гранітоїдам і гнейсам грануліт. фації метаморфізму на Побуж­жі. У чарнокітах та ендербітах олігоклаз вміщує до 15 % вростків О.-ан­типертити і навпаки — О.-пертити.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю