Розмір шрифту

A

Ортоклаз

ОРТОКЛА́З (від орто... і грец. χλάσις — заломле­н­ня) — мінерал класу силікатів, групи лужних польових шпатів. Назву за­пропонував 1826 нім. мінералог Й.-Ф.-А. Брайтгаупт; вона вказує на те, що це мінерал з тріщинуватістю за спайністю під прямим кутом. Формула: K[AlSi3O8]. Утворює пере­ривчастий ізоморф. ряд з альбітом. Хім. склад: K2O — 16,9 %, Al2O3 — 18,4 %, SiO2 — 64,7 %. Ізоморфні домішки: Na, Ba, Rb, Fe, CaO, Ga. Сингонія моноклін­на; двій­никува­н­ня за карлсбад., бавен. і манебах. законами. Густина 2,55–2,63; твердість 6. Буває напів­про­зорим і не­про­зорим. Колір рожевий, червонуватий до коричнево-червоного, а також жовтуватий, сірувато-білий, зеленкуватий, іноді з блакитнуватим від­тінком; блиск скляний до перламутрового; риска біла. Спайність досконала по (001) та добра по (010). Поверх­ня роз­щепле­н­ня за спайністю нерівна, хвилясто-деформована; поверх­ня сколюва­н­ня впоперек площин спайності східчасто-зламана. Роз­різняють О. барієвий, О. стронцієвий, О. залізний, О. натрієвий. Іризуючий у блакитно-білих тонах адуляр називають «місячним» каменем. Штучні мінерали: О. ґалієвий (алюміній частково заміщений ґалієм) та О. ґерманієвий (кремній частково заміщений ґерманієм). Мінерали, що су­проводжують О.: польові шпати, сподумен, кварц, слюди. Походже­н­ня О. магматичне, пневматолітове і метаморфічне. Найчастіше є породотвір. мінералом кислих і серед. плутоніч. порід — гранітів, сієнітів, їхніх ефузив. аналогів — ріолітів, трахітів; входить до складу пегматитів і мігматитів, де він є високотемператур. модифікацією калієвого польового шпату. Трапляється також в осад. породах (грауваках і аркозах). О. поширені по всьому світові. О. в Україні традиційно поділяють на: О. з найменш упорядкованою структурою; проміж. О.-крипто­пертит, або тип чудново-бердичів. гранітів; проміж. О.-мікро­пер­тит, або тип трахітоїд. новоукр. гранітів; проміж. О.-пертит, або тип рапаківі. Притаман­ний деяким гранітоїдам і гнейсам грануліт. фації метаморфізму на Побуж­жі. У чарнокітах та ендербітах олігоклаз вміщує до 15 % вростків О.-ан­типертити і навпаки — О.-пертити.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2022
Том ЕСУ:
24
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
76060
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
151
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 16
  • середня позиція у результатах пошуку: 6
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 6): 250% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Ортоклаз / Г. Г. Павлов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-76060.

Ortoklaz / H. H. Pavlov // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022. – Available at: https://esu.com.ua/article-76060.

Завантажити бібліографічний опис

Гросуляр
Світ-суспільство-культура  |  Том 6  |  2006
А. Я. Радзивілл
Кордієрит
Світ-суспільство-культура  |  Том 14  |  2014
В. С. Білецький, В. І. Павлишин
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору