Ортоклаз

ОРТОКЛА́З (від орто... і грец. χλάσις — заломлення) — мінерал класу силікатів, групи лужних польових шпатів. Назву запропонував 1826 нім. мінералог Й.-Ф.-А. Брайтгаупт; вона вказує на те, що це мінерал з тріщинуватістю за спайністю під прямим кутом. Формула: K[AlSi₃O₈]. Утворює переривчастий ізоморф. ряд з альбітом. Хім. склад: K₂O — 16,9 %, Al₂O₃ — 18,4 %, SiO2 — 64,7 %. Ізоморфні домішки: Na, Ba, Rb, Fe, CaO, Ga. Сингонія моноклінна; двійникування за карлсбад., бавен. і манебах. законами. Густина 2,55–2,63; твердість 6. Буває напівпрозорим і непрозорим. Колір рожевий, червонуватий до коричнево-червоного, а також жовтуватий, сірувато-білий, зеленкуватий, іноді з блакитнуватим відтінком; блиск скляний до перламутрового; риска біла. Спайність досконала по (001) та добра по (010). Поверхня розщеплення за спайністю нерівна, хвилясто-деформована; поверхня сколювання впоперек площин спайності східчасто-зламана. Розрізняють О. барієвий, О. стронцієвий, О. залізний, О. натрієвий. Іризуючий у блакитно-білих тонах адуляр називають «місячним» каменем. Штучні мінерали: О. ґалієвий (алюміній частково заміщений ґалієм) та О. ґерманієвий (кремній частково заміщений ґерманієм). Мінерали, що супроводжують О.: польові шпати, сподумен, кварц, слюди. Походження О. магматичне, пневматолітове і метаморфічне. Найчастіше є породотвір. мінералом кислих і серед. плутоніч. порід — гранітів, сієнітів, їхніх ефузив. аналогів — ріолітів, трахітів; входить до складу пегматитів і мігматитів, де він є високотемператур. модифікацією калієвого польового шпату. Трапляється також в осад. породах (грауваках і аркозах). О. поширені по всьому світові. О. в Україні традиційно поділяють на: О. з найменш упорядкованою структурою; проміж. О.-криптопертит, або тип чудново-бердичів. гранітів; проміж. О.-мікропертит, або тип трахітоїд. новоукр. гранітів; проміж. О.-пертит, або тип рапаківі. Притаманний деяким гранітоїдам і гнейсам грануліт. фації метаморфізму на Побужжі. У чарнокітах та ендербітах олігоклаз вміщує до 15 % вростків О.-антипертити і навпаки — О.-пертити.

Літ.: Справочник по петрографии Украины (магматические и метаморфические породы). К., 1975; Щербак Н. П., Павлишин В. И., Литвин А. Л. и др. Минералы Украины: Справоч. К., 1990; Металічні і неметалічні корисні копалини України. Т. 2. Неметалічні корисні копалини. К.; Л., 2006; Матковський О., Павлишин В., Сливко Є. Основи мінералогії України. Л., 2009.

Г. Г. Павлов