Орявчик

ОРЯ́ВЧИК  — село Стрийського (до липня 2020 — Сколівського) району Львівської області. У жовтні 2020 у складі Козів. сільс. ради зараховано до Козів. сільс. громади. О. знаходиться на тер. Нац. природ. парку «Сколівські Бескиди», на малій р. Орявчик (притока Оряви, бас. Дністра), у місці впадіння в неї низки менших річок (зокрема й Орявиці, Панасівки та Намітної), за 55 км від м. Стрий, 19 км від м. Сколе та 4 км від с. Козьова. На лівому березі Орявчика — гори Беласинка (965 м) і Селоватка (903 м); далі на Пн. Сх. тягнеться гірський ланцюг з г. Магура (1122 м); на Пн. від села — г. Плішка (1073 м). Вздовж пд.-зх. сторони від О. розкинувся гірський ланцюг Звенів (1038 м), на Пд. від нього — Млатка (946 м) і Кичера (992 м). Набув популярності гірськолиж. курорт «Орявчик-Звенів». За переписом насел. 2001, в О. проживали 186 осіб; переважно українці. О. вперше згадується в писем. джерелах 1540. Село неодноразово потерпало від нападів татар. загонів. Жит. брали участь у опришків. русі. Після 1-го поділу Польщі 1772 О. відійшов до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1854–67, 1911–32 — у складі Сколів., 1867–1911, 1932–39 — Стрий. пов. (водночас 1920–39 — Станіслав. воєводства). 1858 відкрито школу. 1880 мешкали 800 греко-католиків і 4 католики. 1915 тут відбувалися запеклі бої УСС, австро-угор. і нім. військ з рос. військами. 1919–39 — знову у складі Польщі, від 1939 — УРСР. 1921 були 163 двори, проживали 823 греко-католики; 1931 — відповідно 189 і 988. У 1935 мешкали 951 греко-католик, 1 католик і 37 юдеїв. 1939–59 — село Дрогоб., від 1959 — Львів. обл.; 1939–40 — Лавочнен., 1940–59 — Слав., 1963–66 та від 2020 — Стрий., 1959–63, 1966–2020 — Сколів. р-нів. Деякий час село було центром сільс. ради, до якої станом на 1946 належав х. Тисовець. Від червня 1941 до жовтня 1944 — під нім. окупацією. До серед. 1950-х рр. в околицях вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Жит. зазнали сталін. репресій. Пам’ятка архітектури нац. значення — дерев’яна церква Богоявлення (1862) з дзвіницею (1801) бойків. типу. Орявчиц. храм побудовано майстром С. Косиловичем за зразком Микол. церкви у с. Кривка (нині Самбір. р-ну Львів. обл.; 1930 розібрано й перевезено у Львів). Церква Богоявлення є тризрубною, триверхою, орієнтованою вівтарем на Пн. Сх. Її нава має восьмигран. верх з 5-ма заломами, верх бабинця — з 3-ма, вівтар — з 2-ма. Всі 3 вежоподібні об’єми поєднані у пірамідал. композицію, в якій, починаючи з піддашшя, зро­стає горизонтал. ритм членувань. До бабинця прибудовано рівноширокий засклений ґанок, на 2-му ярусі — галерею. Дзвіниця має присадкуваті пропорції. Її три­ярус. четверик увінчується невисоким восьмигран. наметом з декор. маківкою. У 1990-х рр. під час реконструкції були замінені покрівля та куполи церкви.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю