Омеляненко Петро Онуфрійович
ОМЕЛЯ́НЕНКО Петро Онуфрійович (23. 06. 1930, смт Опішня Зіньків., нині Полтав. р-ну Полтав. обл. — 18. 01. 2010, там само) — гончар і маляр-аматор. Брат В. Омеляненка. Від 7-ми р. разом із братом навч. в Т. Демченка ліпленню свистунців, виготовленню зооморф. посудин і скульптури. Працював майстром у промартілі й на заводі «Худож. керамік» (Опішня, 1954–90). Створював декор. скульптури (барани, леви, олені, коні), вази й тарелі з ліпленням, позначені традиціями й пошуками нових виражал. засобів. Автор декор. ваз, присвяч. Т. Шевченкові, — «Мені аж страшно, як згадаю...» і «Реве та стогне Дніпр широкий» (обидві — 1977, глина, ліплення, поливи). Вийшовши на пенсію, О. малював пейзажі, картини із зображенням нар. життя, продовжував виготовляти дит. іграшки. Експонент мистецьких виставок у Києві й Москві (від 1960), а також у Канаді, Італії. Роботи зберігаються у Шевченків. нац. музеї-заповіднику (м. Канів Черкас. обл.), Канів. музеї нар. декор. мистецтва, Нац. музеї-заповіднику укр. гончарства (Опішня).
Рекомендована література
- Канівський музей народного декоративного мистецтва: Путівник. Дн., 1979;
- Омеляненко П. О. // Ротач П. Полтавська Шевченкіана. Кн. 2. П., 2009;
- Третя національна виставка-конкурс художньої кераміки «КерамПІК» у Опішному (1 липня — 30 жовтня 2011): Альбом-каталог. Опішне, 2012.
Завантажити статтю
