Ожеледь

О́ЖЕЛЕДЬ – шар щільного льоду, який за від’ємних температур утворюють на поверхні землі, рослинах, дротах та інших предметах застиг­лі на них краплі переохолодженого дощу, мряки і туману, а також низьких шаруватих хмар. При зіткненні із землею чи назем. предметами краплі опадів розтікаються та замерзають, утворюючи суціл. шар гладенького або злегка бугристого льоду. З усіх видів відкладень атмосфер. льоду в О. найбільша густина (500–900 кг∙м^-3). Структура О. залежить від температури повітря і розміру крапель, зокрема чим вони менші, тим краще виражена шаруватість і тим менша густина О. Напр., склоподіб. прозорий і дуже щільний шар О. утворюється за т-р, близьких до нуля. За ін. умов нерідко утворюється О. матового кольору. Близько половини усіх випадків відкладення О. спостерігається при мряці або її поєднанні з туманом. Рідшими є випадки О. при дощі з туманом, а також при льодяному дощі. Зазвичай відкладення О. відбуваються при т-рі повітря від 0 до -6 °C, а от при т-рі нижче -19 °C це явище не спостерігається. Процес утворення О. триває до того часу, поки зберігаються умови для намерзання переохолодж. крапель води, зазвичай протягом декількох годин, рідше діб і переважно з підвітряного боку предметів. Сприятл. умови для наростання О. складаються в холод. період року в умовах адвекції теп­лого і вологого повітря, коли морозна погода і відлиги почергово змінюють одна одну. У місцевостях зі стійкою мороз. погодою відкладення О. набагато рідші й менші. Залежно від діаметра відкладення льоду на дротах стандарт. ожелед. станка розрізняють О. слабку (діаметр відкладення 1–5 мм), помірну (6–19 мм) та сильну (20 мм і більше), що вже вважається стихій. метеорол. явищем. Найчастіше ожеледонебезпечна ситуація складається на тер. однієї області, однак інколи О. охоплює територію 6–7 і більше областей (17 січня 1970 цим явищем було охоплено 12 регіонів). Загалом, сильна О. характеризується плямистим характером розподілу. Макс. діаметр відкладень (понад 100 мм) — у Кримських горах, а також на Донецькій височині і Приазовській височині. Рекордні для України відкладення О. (207 мм) спостерігалися у листопаді 2020 в Одес. обл. на ст. Затишшя. За синопт. умовами утворення О. бувають внутр.-масовими і фронтальними. Останні становлять найбільшу небезпеку. В Україні найінтенсивніша О. виникає при проходженні пд. циклонів, рідше — при переміщенні барич. улоговин із Зх. та Пн. Зх. і дуже рідко — при пн. і пн.-сх. процесах. Розподіл О. значною мірою визначається також місц. умовами, насамперед особливостями орогр. будови та лісистістю території. Так, повторюваність, тривалість та інтенсивність ожелед. явищ зростає на добре провіт­рюваних вершинах та навітряних схилах, а в лісистих районах через зниження швидкості вітру процеси ожеледеутворення, нав­паки, помітно послаблюються. Це впливає на розподіл О. на території України, для якої характерна велика просторова мінливість. Якщо на Зх. та крайньому Пд. Зх. пересічно відмічається не більше 5–10 днів з О. на рік, то в центр. р-нах і на Пн. Сх. буває уже 15–20, а на Пд. Сх. — 30 і більше. Для О. характерна також і значна мінливість її характеристик у часі, що пояснюється відповід. зміною циркуляц. процесів.

Літ.: Руководство по краткосрочным прогнозам погоды. Ч. 1. Ленинград, 1986; Стихийные метеорологические явления на Украине и в Молдавии. Ленинград, 1991; Клімат України. К., 2003; Івус Г. П. Спеціалізовані прогнози погоди. О., 2012.

В. І. Затула

Рекомендована література

1. Руководство по краткосрочным прогнозам погоды. Ч. 1. Ленинград, 1986;
   Google ScholarInternet
2. Стихийные метеорологические явления на Украине и в Молдавии. Ленинград, 1991;
   Google ScholarInternet
3. Клімат України. К., 2003;
   Google ScholarInternet
4. Івус Г. П. Спеціалізовані прогнози погоди. О., 2012.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю