Ожеледь
Визначення і загальна характеристика
О́ЖЕЛЕДЬ — шар щільного льоду, який за відʼємних температур утворюють на поверхні землі, рослинах, дротах та інших предметах застиглі на них краплі переохолодженого дощу, мряки і туману, а також низьких шаруватих хмар. При зіткненні із землею чи назем. предметами краплі опадів розтікаються та замерзають, утворюючи суціл. шар гладенького або злегка бугристого льоду. З усіх видів відкладень атмосфер. льоду в О. найбільша густина (500–900 кг∙м-3). Структура О. залежить від температури повітря і розміру крапель, зокрема чим вони менші, тим краще виражена шаруватість і тим менша густина О. Напр., склоподіб. прозорий і дуже щільний шар О. утворюється за т-р, близьких до нуля. За ін. умов нерідко утворюється О. матового кольору. Близько половини усіх випадків відкладення О. спостерігається при мряці або її поєднанні з туманом. Рідшими є випадки О. при дощі з туманом, а також при льодяному дощі. Зазвичай відкладення О. відбуваються при т-рі повітря від 0 до -6 °C, а от при т-рі нижче -19 °C це явище не спостерігається. Процес утворення О. триває до того часу, поки зберігаються умови для намерзання переохолодж. крапель води, зазвичай протягом декількох годин, рідше діб і переважно з підвітряного боку предметів. Сприятл. умови для наростання О. складаються в холод. період року в умовах адвекції теплого і вологого повітря, коли морозна погода і відлиги почергово змінюють одна одну. У місцевостях зі стійкою мороз. погодою відкладення О. набагато рідші й менші. Залежно від діаметра відкладення льоду на дротах стандарт. ожелед. станка розрізняють О. слабку (діаметр відкладення 1–5 мм), помірну (6–19 мм) та сильну (20 мм і більше), що вже вважається стихій. метеорол. явищем. Найчастіше ожеледонебезпечна ситуація складається на тер. однієї області, однак інколи О. охоплює територію 6–7 і більше областей (17 січня 1970 цим явищем було охоплено 12 регіонів). Загалом, сильна О. характеризується плямистим характером розподілу. Макс. діаметр відкладень (понад 100 мм) — у Кримських горах, а також на Донецькій височині і Приазовській височині. Рекордні для України відкладення О. (207 мм) спостерігалися у листопаді 2020 в Одес. обл. на ст. Затишшя. За синопт. умовами утворення О. бувають внутр.-масовими і фронтальними. Останні становлять найбільшу небезпеку. В Україні найінтенсивніша О. виникає при проходженні пд. циклонів, рідше — при переміщенні барич. улоговин із Зх. та Пн. Зх. і дуже рідко — при пн. і пн.-сх. процесах. Розподіл О. значною мірою визначається також місц. умовами, насамперед особливостями орогр. будови та лісистістю території. Так, повторюваність, тривалість та інтенсивність ожелед. явищ зростає на добре провітрюваних вершинах та навітряних схилах, а в лісистих районах через зниження швидкості вітру процеси ожеледеутворення, навпаки, помітно послаблюються. Це впливає на розподіл О. на території України, для якої характерна велика просторова мінливість. Якщо на Зх. та крайньому Пд. Зх. пересічно відмічається не більше 5–10 днів з О. на рік, то в центр. р-нах і на Пн. Сх. буває уже 15–20, а на Пд. Сх. — 30 і більше. Для О. характерна також і значна мінливість її характеристик у часі, що пояснюється відповід. зміною циркуляц. процесів.
Літ.: Руководство по краткосрочным прогнозам погоды. Ч. 1. Ленинград, 1986; Стихийные метеорологические явления на Украине и в Молдавии. Ленинград, 1991; Клімат України. К., 2003; Івус Г. П. Спеціалізовані прогнози погоди. О., 2012.
В. І. Затула
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
