Ожеховський Казимир-Едмунд
ОЖЕХО́ВСЬКИЙ Казимир-Едмунд (05. 02. 1878, м. Перемишль, нині Підкарп. воєводства, Польща — 05. 02. 1942, Варшава) — лікар-невролог. Професор (1920). Дійсний член Краків. АН (1930). Закін. мед. факультет Львів. університету (1900). У 1901–02 відбув спеціалізацію з неврології у Відні. 1903–09 працював у Віден. університеті; від 1910 — у Львів. університеті: 1915–19 — зав., 1919–20 — професор кафедри неврології; 1920–42 — проф. однойм. каф., водночас 1929–30 — декан мед. факультету Варшав. університету; за сумісництвом 1934–42 — завідувач відділу нейробіології Варшав. інституту експерим. біології. Наукові дослідження: діагностика і лікування захворювань мозк. стовбура, автоном. і периферій. нерв. системи; патогенез і клініка міотонії, епілепсії, хореї, летаргіч. енцефаліту, екстрапірамід. уражень нерв. системи, нейроендокринопатій; нейрогістологія та гістопатологія нерв. тканини. Першим описав післясудом. короткотривалий параліч мʼязів як один із ранніх симптомів міотонії (1909), запровадив мед. термін «опсоклонус» (1913), разом із В.-В. Новицьким відмітив подібність тубероз. склерозу і нейрофіброматозу (1912).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Histerya z pozorami tężyczki // Przegląd Lekarski. 1903. № 42; Die Tetanie mit myotonischen Symptomen // Jahrbücher für Psychiatrie und Neurologie. 1909. Bd. 29; Badania nad patogenezą chorób myotonicznych. Lwów, 1916; Zmiany anatomiczne w chorobie Charcota // Neurologia Polska. 1925. Т. 8, zeszyt 3–4 (співавт.); Relationship of the autonomic nervous system to pathogenesis of epilepsy // Archives of Neurology and Psychiatry. 1937. Vol. 38; Choroby pnia mózgowego: opuszki, mostu i śródmóżdża. Warszawa, 1950 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
