Ожеховський Казимир-Едмунд

ОЖЕХО́ВСЬКИЙ Казимир-Едмунд (05. 02. 1878, м. Пере­мишль, нині Під­карп. воєводства, Польща — 05. 02. 1942, Варшава) — лікар-невролог. Професор (1920). Дійсний член Краків. АН (1930). Закін. мед. факультет Львів. університету (1900). У 1901–02 від­був спеціалізацію з неврології у Відні. 1903–09 працював у Віден. університеті; від 1910 — у Львів. університеті: 1915–19 — зав., 1919–20 — професор кафедри неврології; 1920–42 — проф. однойм. каф., водночас 1929–30 — декан мед. факультету Варшав. університету; за сумісництвом 1934–42 — завідувач від­ділу нейробіо­логії Варшав. ін­ституту екс­перим. біо­логії. Наукові дослідже­н­ня: діагностика і лікува­н­ня захворювань мозк. стовбура, автоном. і периферій. нерв. системи; патогенез і клініка міо­тонії, епілепсії, хореї, летаргіч. енцефаліту, екс­трапірамід. уражень нерв. системи, нейроендокринопатій; нейрогістологія та гістопатологія нерв. тканини. Першим описав післясудом. короткотривалий параліч мʼязів як один із ран­ніх симптомів міотонії (1909), за­провадив мед. термін «опсоклонус» (1913), разом із В.-В. Новицьким від­мітив подібність тубероз. склерозу і нейрофіброматозу (1912).

Пр.: Histerya z pozorami tężyczki // Przegląd Lekarski. 1903. № 42; Die Tetanie mit myotonischen Symptomen // Jahrbü­cher für Psychiatrie und Neurologie. 1909. Bd. 29; Badania nad patogenezą chorób myotonicznych. Lwów, 1916; Zmiany ana­tomiczne w chorobie Charcota // Neurologia Polska. 1925. Т. 8, zeszyt 3–4 (спів­­авт.); Relationship of the autonomic nervous system to pathogenesis of epilepsy // Ar­chives of Neurology and Psychiatry. 1937. Vol. 38; Choroby pnia mózgowego: opusz­­ki, mostu i śródmóżdża. Warszawa, 1950 (спів­­авт.).

Літ.: Зіменковський Б. С., Ґжеґоцький М. Р., Луцик О. Д. Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784–2006. Л., 2006.

Т. І. Негрич, Ю. О. Матвієнко

Завантажити статтю