Озенбашли Амет

Визначення і загальна характеристика

ОЗЕНБАШЛИ́ Амет (11. 02. 1893, м. Бахчисарай Таврій. губ., нині АР Крим — 04. 12. 1958, м. Ленінабад, нині Худжанд, Таджики­стан, 1993 пере­похов. на тер. медресе Зинджирли у Бахчисараї) — кримськотатарський громадсько-політичний діяч, публіцист. Син С.-А. Озенбашли. Закін. Сімфероп. гімназію (1914), навч. на мед. факультеті Новорос. університету в Одесі. Після Лютн. революції 1917 повернувся до Криму, був актив. учасником нац.-визв. руху крим. татар, зокрема був обраний чл. Крим.-мусульман. виконкому, став спів­засн. і чл. ЦК партії Міллі-Фірка, спів­ред. г. «Millet». Ви­ступав за союз і спів­­працю з УЦР. У липні 1917 у складі делегації крим. татар ви­їжджав на пере­говори з очільниками УЦР, у вересні того ж року взяв участь у Зʼ­їзді поневолених народів у Києві, де ви­ступив із промовою. У грудні 1917 на 1-му Курултаї (зʼ­їзді) крим. татар у Бахчисараї уві­йшов до складу Директорії проголошеної Крим. Нар. Респ. як дир. (міністр) нар. освіти. У квітні 1918 став чл. Таврій. губерн. комісаріату, в жовтні того ж року був учасником пере­говорів делегації Крим. кра­йового уряду М. Сулькевича з керівництвом Української Держави. За­знав пере­слідувань з боку денікінців, після встановле­н­ня рад. влади у листопаді 1920 залишився у Криму. Від 1921 — директор Крим. пед. технікуму (с. Тотайкой, нині Ферсманове Сімфероп. р-ну), водночас 1923 завершив мед. освіту в Крим. університеті (Сімферополь); від 1924 — за­ступник наркома фінансів Крим. Автоном. Соціаліст. Рад. Респ.; від 1927 — лікар у Сімферополі. Автор пʼєси «Йылкъынтылар астында» («Під руїнами», Бахчисарай, 1917), кн. «Чарлык акимиетинде къырым фаджиясы, яхут татар хиджретлери» («Кримська трагедія часів царату, або Еміграція татар», Сф., 1926), що мала знач. резонанс, а також багатьох статей з історії, етно­графії, педагогіки у періодиці. Пере­клав низку творів Т. Шевченка. 12 квітня 1928 заарешт., 17 грудня того ж року в т. зв. справі партії Міллі-Фірка за звинуваче­н­ням у антирад. і контр­рев. діяльності засудж. до смерт. кари, заміненої 1931 на 10 р. таборів. 1934 до­строково звільнений без права проживати у Криму. Працював лікарем у м. Новосибірськ (РФ) і Павло­град (Дні­проп. обл.). Під час 2-ї світової вій­ни ви­їхав до Румунії, де навесні 1945 знову був заарешт. рад. органами держ. без­пеки та вивезений до Мос­кви. 22 вересня 1947 за звинуваче­н­ням у колабораціонізмі засудж. до 25 р. увʼязне­н­ня. Звільнений 1955 як важко хворий. Мешкав у Таджики­стані. Ви­дано кн. ви­браних творів О. «Къырым фа­джиясы» («Трагедія Криму», Сф., 1997; українською мовою — там само, 2007).

Літ.: Озенбашлы М. А. Великий Аллах да упокой дух моего родителя // Голос Крыма. 1998, 17 апр.; Амет Озен­башлы — видный обществен­но-политический деятель Крыма, писатель-публицист: Мат. Междунар. науч. конф. Сф., 1999; Керимов И. Амет Озенбашлы — халкъымызнынъ белли эрбабы // Авдет. 2008, 11 фев.; Последняя рукопись Сабри Айвазова «Дело партии Милли Фирка». Сф., 2009.

ДА: Держ. арх. АР Крим. Ф. Р-20, оп. 3, спр. 10; ф. Р-1188, оп. 3, спр. 68.

Д. П. Урсу

Завантажити статтю