Озірний Олекса Антонович
ОЗІ́РНИЙ Олекса Антонович (29. 03. 1954, с. Вербівці Городищен., нині Черкас. р-ну Черкас. обл.) — поет. Літ.-публіцист. премія «Берег надії» ім. В. Симоненка (1996). Закін. факультет фіз. виховання Черкас. пед. інституту (1975) та факультет практ. психології Київ. пед. інституту (1990). Працював тренером ДЮСШ з легкої атлетики, психологом у серед. школі, нач. відділу з питань молоді та спорту райдержадміністрації у м. Звенигородка (Черкас. обл.), керував літ.-мист. об’єдн. «Звенигора». Традиц. поезія різнобіч. спрямування, гол. лейтмотив — ствердження України й українців у світі як народу з оригін. світосприйманням, -баченням, -відчуттям. Автор публікацій у часописах України, Австралії, Канади, США, Польщі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Проща. К., 1995; Козацький цвинтар. Чк., 1996; Заплакані зорі. Чк., 2003; За кого померти? Чк., 2009.
Рекомендована література
- Пахаренко В. Олекса Озірний: співець козацької слави і смутку // Холод. Яр. 2004. № 1;
- Синьоок Г. Трансформація поетики Шевченка у творчості Олекси Озірного // Т. Шевченко і нар. культура: Зб. пр. міжнар. 35-ї наук. Шевченків. конф.: У 2 кн. Кн. 2. Чк., 2004.
Завантажити статтю
Людина 
