Ойстрах Давид Федорович (Фішельович)

О́ЙСТРАХ Давид Федорович (Фішельович) (17(30). 09. 1908, Одеса — 24. 10. 1974, Амстердам, похов. у Москві) — скрипаль, диригент, педагог. Батько І. Ойстраха. Професор (1939). Народний артист СРСР (1953). Сталін. (1943) та Ленін. (1960) премії. Член-кореспондент Берлін. АМ (1961), почес. чл. Королів. муз. академії в Лондоні (1959), Нац. академії «Святої Цецилії» в Римі (1961), Амер. АН та мистецтв у Бостоні (1961), Швед. королів. муз. академії (1969). Почес. д-р музики Кембридж. університету (Велика Британія, 1969). Лауреат Всеукр. конкурсу скрипалів (Харків, 1930), Всесоюз. конкурсу музикантів-виконавців (Ленінград, нині С.-Пе­тербург; обидва — 1-а премія), Міжнар. конкурсу скрипалів ім. Г. Венявського (Варшава, 2-а премія; обидва — 1935), Міжнар. конкурсу скрипалів ім. Е. Ізаї (Брюссель, 1937, 1-а премія). З 5-ти р. приватно навч. гри на скрипці у П. Столярського, в класі якого закін. Одес. муз.-драм. інститут (1926). У 1926–28 — соліст Одес. бюро з найму та розподілення працівників мистецтв. 1932–34 та від 1941 — соліст, водночас від 1961 — диригент Моск. філармонії. Часто виступав у складі фортепіан. тріо з Л. Оборіним (фортепіано) та С. Кнушевицьким (віолончель). Також від 1934 викладав у Моск. консерваторії: 1950–69 — завідувач кафедри скрипки. Активно гастролював містами СРСР, Європи, Америки, Австралії, Японії. Був головою журі Міжнар. конкурсу ім. П. Чайковського (Мос­ква, від 1958). У репертуарі — концерти: № 1, № 2 та для двох скрипок Й.-С. Баха, Л. ван Бетговена, Й. Брамса, № 1 М. Бруха, № 22 Дж. Віотті, О. Глазунова, П. Гіндеміта, А. Дворжака, Д. Кабалевсь­кого, Ф. Мендельсона, № 1, № 3, № 4, № 5, № 7 В.-А. Моцарта, М. М’ясковського, № 1 та № 2 С. Прокоф’єва, М. Ракова, Я. Сібеліуса, І. Стравинського, П. Чайковського, № 1 К. Шимановсь­ко­го, а також присвяч. О. — Е. Мейєра, А. Хачатуряна, № 1 та № 2 Д. Шостаковича; сонати: Й.-С. Баха, Л. ван Бетговена, Й. Брамса, П. Гіндеміта, Е. Ґріґа, К. Дебюссі, Е. Ізаї, Г. Катуара, Л. Левітіна, Ж.-М. Леклера, М. Метнера, В.-А. Моцарта, С. Прокоф’єва, М. Равеля, Дж. Тартіні, С. Франка, А. Хачатуряна, К. Шимановського, Д. Шостаковича та ін. твори. Увесь репертуар скрипаля був записаний на студіях грамзапису у СРСР та за кордоном. Серед учнів — відомі скрипалі В. Данченко, Л. Ісакадзе, Ґ. Кремер, М. Русін, зокрема уродженці України В. Климов, О. Криса, Ю. Мазуркевич, О. Пархоменко, В. Пікайзен, С. Снітковський, Г. Фейгін.

Рекомендована література

1. Бронин В. Давид Ойстрах. Мос­ква, 1954;
   Google Scholar Internet
2. Ямпольский И. Давид Ойст­рах. Москва, 1954;
   Google Scholar Internet
3. 1968;
   Google Scholar Internet
4. D. Nambering. David und Igor Oistrach. Berlin, 1968;
   Google Scholar Internet
5. E. Ri­chter, Е. Krause. David Oistrach. Berlin, 1973;
   Google Scholar Internet
6. Юзефович В. Давид Ойстрах: бе­седы с Игорем Ойстрахом. Москва, 1978;
   Google Scholar Internet
7. Д. Ф. Ойстрах. Воспоминания. Статьи. Интервью. Письма. Москва, 1978.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю