Ойстрах Ігор Давидович
О́ЙСТРАХ Ігор Давидович (27. 04. 1931, Одеса — 14. 08. 2021, Москва) — скрипаль, диригент, педагог. Син Д. Ойстраха. Проф. Народний артист СРСР (1989). Державні нагороди СРСР. Проф. Моцартів. товариства у Відні (1981), почес. проф. Муз. королів. коледжу в Лондоні (1990). Лауреат Міжнар. конкурсів скрипалів у Будапешті (1949) та ім. Г. Венявського в Познані (Польща, 1952; обидва — 1-а премія). Закін. Моск. консерваторію (1955) та аспірантуру при ній (1958; кер. Д. Ойстрах). Відтоді — соліст, також від 1968 — диригент Моск. філармонії, водночас викладав у Моск. консерваторії. Виступав соло та у дуеті з батьком. Творчість О. характеризується інтелектуал., вдумливим підходом до виконання, точністю інтерпретацій. Як диригент виступав з оркестрами Москви, Ленінграда (нині С.-Петербург), Берліна, Брюсселя, Відня, Лондона. Як соліст співпрацював із диригентами Г. фон Караяном, О. Клемперером, Г. Шолті, Л. Маазелем, С. Озаваю. 1996–2010 — проф. Королів. консерваторії у Брюсселі. Здійснив низку записів, зокрема 2-го Скрипк. концерту Б. Бартока, сонат Й.-С. Баха для скрипки і клавесина (разом із дружиною Н. Зерцаловою), поеми Є. Свєтланова пам’яті Д. Ойстраха.
Рекомендована література
- D. Nambering. David und Igor Oistrach. Berlin, 1968;
- Юзефович В. Давид Ойстрах: беседы с Игорем Ойстрахом. Москва, 1978.