Окіпна Раїса Миколаївна
ОКІ́ПНА Раїса Миколаївна (справж. — Капшученко; 1912, с. Пирогів, нині у складі Києва (за ін. даними — 16. 02. 1914, Чернігів) — 06. 11. 1942) — співачка (сопрано), актриса. У 1930-х рр. у зв’язку з арештом батька священика М. Капшученка виключена з Київ. муз. училища. Працювала актрисою Вінн. муз.-драм. та Київ. рос. драм. театрів. Мала чудовий голос. Під час нім. окупації Києва — солістка опер. театру; співпрацювала з розвідув.-диверсій. групою І. Кудрі, у складі якої виконувала переважно завдання з постачання, забезпечення діяльності групи й збору важливої інформації. Використовуючи свої знайомства з окупац. адміністрацією, чимало зробила як для допомоги звичай. людям, так і для полегшення роботи підпіл. групи (отримання дозволів на переміщення за межі міста тощо). Врятувала життя й допомогла визволити з-під варти кількох солдатів Червоної армії, зокрема офіцерів із 4-ї дивізії НКВС, які потрапили в оточення. 5 липня 1942 заарешт. ґестапо разом з І. Кудрею і кількома чл. групи. Розстріляна, ймовірно, в Бабиному Яру в Києві. За матеріалами історії життя О. та її спільників у 1960-х рр. В. Дроздов і О. Євсєєв написали роман «Два года над пропастью», за яким 1966 знято однойм. фільм (реж. Т. Левчук, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка). Прізвище О. зазначено на мемор. дошках, присвяч. артистам, які загинули у 2-й світ. війні, встановлених у Нац. драм. театрі ім. Лесі Українки та Нац. опері України (обидва — Київ). У Києві на її честь названо вулицю.