Око

О́КО — частина назви деяких мінералів. Розрізняють: О. бичаче, О. вола (обидва — червонуватого кольору), О. рисяче (зеленого кольору; усі — різновиди лабрадора), О. жаб’яче (застаріла назва різновиду каситериту, аналогіч. олову дерев’янистому; див. також Олово самородне), О. олово-жаб’яче, О. кам’яне риб’яче, О. риб’яче (обидва — різновиди апофілліта), О. котяче, О. сапфір-котяче (різновид сапфіру з опалесценцією), О. миру (ін. назва — гідрофан; див. Опал), О. совине агатове (смугастий різновид агату), О. соколине, О. тигрове, О. яструбине (прозорий різновид кварцу з волокнистими включеннями крокідоліту, що зумовлюють голубе забарвлення). Належать до напівкоштов. виробного каміння. Використовують як колекційну, виробну та ювелірну сировину. В Україні (Кривбас), а також Пд.-Афр. Респ. (побл. м. Грик’юатаун) та Пд.-Сх. Індії (родовища залізоруд. бас. Сінгхбум), у заг.-світ. масштабах найбільше поширені О. соколине, О. котяче та О. тигрове. Ці мінерали видобувають в невеликій кількості й у Зх. Австралії, США (шт. Каліфорнія), Чехії, Шрі-Ланці, Мексиці, Китаї, РФ. Є 3 осн. кольор. різновиди О. соколиного: сіре, блакитне, синє. Сіре О. соколине утворювалося за рахунок первин. кумінгтоніт. азбесту, що виповнював альпій. жили прогресив. стадії динамотермал. метаморфізму в силікат-магнетит. кварцитах докембрій. залізисто-кремнистої формації, значно рідше в ін. геол. утвореннях. Додатк. умовою формування сірого О. соколиного є динамотермал. метаморфізм вміс. порід при епідот-амфіболіт. фації. Азбест є паралельно-волокнистим агрегатом індивідів кумінгтоніту товщиною декілька нанометрів, довж. до 5–7 см. Утворення сірого О. соколиного було пов’язане з частковим окварцуванням кумінгтоніт. азбесту на регресив. стадії динамотермал. метаморфізму. У його структурі наявні релікт. індивіди кумінгтоніту та паралельно-волокнисті агрегати кварцу. Хвилястість агрегатів первин. кумінгтоніт. азбесту обумовлює «гру» забарвлення. Блакитне О. соколине формувалося протягом 3-х стадій: утворення кумінгтоніт. азбесту (механізм ідентичний сірому О. соколиному); псевдоморфізація кумінгтоніт. азбесту магнезіорибекітовим; окварцування магнезіорибекіт. азбесту (механізм ідентичний сірому О. соколиному). Синє О. соколине — найбільш рідкісний різновид О. соколиного. Є продуктом часткового окварцування паралельно-волокнистих агрегатів рибекіту (крокідоліту). На відміну від сірого та блакит. О. соколиних, характерних для периферій. частин залізистих горизонтів, складених силікатвміс. залізистими кварцитами, синє О. соколине трапляється в центр. зонах горизонтів серед залізнослюдко-магнетит., магнетит. кварцитів. Механізм утворення синього О. соколиного аналогічний охарактеризованому вище для сірого та блакит. О. соколиних. О. котяче має зеленуватий відтінок. Відрізняється від сірого О. соколиного наявністю домішки хлориту, рідше актиноліту, серпентину. О. котяче найбільш поширене в січних жилах силікатвміс. залізистих кварцитів докембрій. залізисто-кремнистої формації. Утворення хлоритвміс. кумінгтоніт. азбесту, як і у випадку формування сірого О. соколиного, відбувалося на прогресив. стадії динамотермал. метаморфізму з наступ. окварцуванням на його регресив. стадії. Мінерал. склад О. котячого характеризується вмістом релікт. виділень кумінгтоніту, хлориту, біотиту та новоутворених кварцу, магнетиту. О. тигрове є продуктом гіперген. заміщення сірого, блакит. та синього О. соколиних прихованокристаліч. агрегатом кварцу (халцедону, опалу) та дисперс. гетитом. У незнач. кількості, за умови наявності домішки глиноземвміс. мінералів (хлорит, біотит та ін.) у первин. О. соколиному, до складу О. тигрового можуть входити також глинисті мінерали, переважно монтморилоніт. При вивітрюванні О. соколиного зберігалася паралельно-волокниста будова його первин. агрегатів. Залежно від кількіс. співвідношення породоутворювал. мінералів твердість О. соколиного 6–7, щільність 2600–3100 кг/м³; О. котячого — відповідно 5–7 і 2600–3100; О. тигрового — 5–7 і 2900–3500.

Розмір шрифту

Око

Рекомендована література

Інформація про статтю