Око

О́КО — частина назви деяких мінералів. Роз­різняють: О. бичаче, О. вола (обидва — червонуватого кольору), О. рисяче (зеленого кольору; усі — різновиди лабрадора), О. жабʼяче (за­старіла назва різновиду каситериту, аналогіч. олову деревʼянистому; див. також Олово самородне), О. олово-жабʼя­че, О. камʼяне рибʼяче, О. рибʼяче (обидва — різновиди апофіл­літа), О. котяче, О. сапфір-котяче (різновид сапфіру з опалесценцією), О. миру (ін. назва — гідрофан; див. Опал), О. совине агатове (смугастий різновид агату), О. соколине, О. тигрове, О. яструбине (про­зорий різновид кварцу з волокнистими включе­н­нями крокідоліту, що зумовлюють голубе забарвле­н­ня). Належать до напів­коштов. виробного камі­н­ня. Використовують як колекційну, виробну та ювелірну сировину. В Україні (Кривбас), а також Пд.-Афр. Респ. (побл. м. Грикʼюатаун) та Пд.-Сх. Індії (родовища залізоруд. бас. Сінгхбум), у заг.-світ. мас­штабах найбільше поширені О. соколине, О. котяче та О. тигрове. Ці мінерали видобувають в невеликій кількості й у Зх. Австралії, США (шт. Каліфорнія), Чехії, Шрі-Ланці, Мексиці, Китаї, РФ. Є 3 осн. кольор. різновиди О. соколиного: сіре, блакитне, синє. Сіре О. соколине утворювалося за рахунок первин. кумінгтоніт. азбесту, що виповнював альпій. жили про­гресив. стадії динамотермал. метаморфізму в силікат-магнетит. кварцитах докембрій. залізисто-кремнистої формації, значно рідше в ін. геол. утворе­н­нях. Додатк. умовою формува­н­ня сірого О. соколиного є динамотермал. метаморфізм вміс. порід при епідот-амфіболіт. фації. Азбест є паралельно-волокнистим агрегатом індивідів кумінгтоніту товщиною декілька наномет­рів, довж. до 5–7 см. Утворе­н­ня сірого О. соколиного було повʼя­зане з частковим окварцува­н­ням кумінгтоніт. азбесту на ре­гресив. стадії динамотермал. метаморфізму. У його структурі наявні релікт. індивіди кумінгтоніту та паралельно-волокнисті агрегати кварцу. Хвилястість агрегатів первин. кумінгтоніт. азбесту об­умовлює «гру» забарвле­н­ня. Блакитне О. соколине формувалося протягом 3-х стадій: утворе­н­ня кумінгтоніт. азбесту (механізм ідентичний сірому О. соколиному); псевдоморфізація кумінгтоніт. азбесту магнезіорибекітовим; окварцува­н­ня магнезіорибекіт. азбесту (механізм ідентичний сірому О. соколиному). Синє О. соколине — найбільш рідкісний різновид О. соколиного. Є продуктом часткового окварцува­н­ня паралельно-волокнистих агрегатів рибекіту (крокідоліту). На від­міну від сірого та блакит. О. соколиних, характерних для периферій. частин залізистих горизонтів, складених силікатвміс. залізистими кварцитами, синє О. соколине трапляється в центр. зонах горизонтів серед залізнослюдко-магнетит., магнетит. кварцитів. Механізм утворе­н­ня синього О. соколиного аналогічний охарактеризованому вище для сірого та блакит. О. соколиних. О. котяче має зеленуватий від­тінок. Від­різняється від сірого О. соколиного наявністю домішки хлориту, рідше актиноліту, серпентину. О. котяче найбільш поширене в січних жилах силікатвміс. залізистих кварцитів докембрій. залізисто-кремнистої формації. Утворе­н­ня хлоритвміс. кумінгтоніт. азбесту, як і у випадку формува­н­ня сірого О. соколиного, від­бувалося на про­гресив. стадії динамотермал. метаморфізму з на­ступ. окварцува­н­ням на його ре­гресив. стадії. Мінерал. склад О. котячого характеризується вмістом релікт. виділень кумінгтоніту, хлориту, біо­титу та ново­утворених кварцу, магнетиту. О. тигрове є продуктом гіперген. заміще­н­ня сірого, блакит. та синього О. соколиних приховано­кри­сталіч. агрегатом кварцу (халцедону, опалу) та дис­перс. гетитом. У не­знач. кількості, за умови наявності домішки глиноземвміс. мінералів (хлорит, біо­тит та ін.) у первин. О. соколиному, до складу О. тигрового можуть входити також глинисті мінерали, пере­важно монтморилоніт. При вивітрюван­ні О. соколиного зберігалася паралельно-волокниста будова його первин. агрегатів. Залежно від кількіс. спів­від­ноше­н­ня породо­утворювал. мінералів твердість О. соколиного 6–7, щільність 2600–3100 кг/м³; О. котячого — від­повід­но 5–7 і 2600–3100; О. тигрового — 5–7 і 2900–3500.

Завантажити статтю