Околович Микола Андрійович

ОКОЛО́ВИЧ Микола Андрі­йович (08. 12. 1867, м. Єлисавет­град, нині Кропивницький, за ін. даними — Одеса — 20. 04. 1928, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург) — живописець, ре­ставратор. Член Товариства пд.-рос. художників (1894), спів­засн. Нового товариства художників (1903). Закін. Єлисаветгр. духовне училище (1882), Одес. духовну семінарію (1887), Одес. рисув. школу (1889), С.-Пе­тербур. АМ (1901). Влітку 1891 як рисувальник брав участь в археол. екс­педиції в Палестину під керівництвом Н. Кондакова. Як художник консультувався з академік І. Шишкіним. Від 1894 екс­понував свої роботи, які привертали увагу громадсь­кості, на ви­ставках Товариства пд.-рос. художників (4-а, 5-а, 7-а, ви­ставка етюдів 1895–96, ювілейна — 1900) та Товариства пере­сув. худож. ви­ставок. Картини О. — чудові краєвиди, його етюди викривають у художника повне зна­н­ня своєї справи, соковитий та свіжий колорит, гарний малюнок та сміливу манеру. 1909–12 пере­бував у Пензі (Росія), куди був від­ряджений для проведе­н­ня екс­перт. оцінки худож. колекції А. Боголюбова, який заповів її місц. картин. галереї. О. привіз і подарував цьому музею понад 190 своїх полотен, викладав художні дисципліни у Пензен. рисув. школі. Від 1912 — хранитель, 1923–28 — 1-й зав. ре­ставрац. справи худож. від­ділу Рос. музею в Ленін­граді. Провів значну роботу під час під­готовки будівлі музею до від­кри­т­тя після поверне­н­ня екс­понатів із Москви. Для проведе­н­ня ре­ставрац. робіт, насамперед колекції рос. ікон, О. створив при музеї майстерню з фотовід­ділом, приділяв увагу як практиці, так і теор. основам музей. ре­ставрації. Був противником заміни під час ре­ставрації основи худож. твору, бо, як він справедливо за­значав, при цьому губиться одна з найважливіших матеріал. ознак. Особливо обачливо від­носився до ре­ставрації старовин. ікон, вважаючи, що іконописці були носіями тонкого, складного, багатого на секрети мистецтва. Не­зважаючи на велику зайнятість у музеї, О. продовжував створювати свої твори, 1922 взяв участь у 1-й ви­ставці групи художників «Шістнадцять». Його роботи зберігаються у ДТГ в Москві, Рос. музеї та ін. Незадовго до смерті О. емігрував до Франції, проте не­вдовзі повернувся до РФ. Коротку біо­графію про нього вміщено до словника найбільш значущих художників та скульпторів Е. Бенезита («Dic­tionnaire des Peintres, Sculpteurs, Dessinateurs, et Graveurs», Oxford, 2010).