Окружний суд

ОКРУЖНИ́Й СУД — одна з основних ланок системи загальних судів. У Рос. імперії О. с. створ. від­повід­но до положень судової реформи 1864. На території України вони продовжували діяти і за часів УНР та Українсь­кої Держави 1917–20. О. с. поширював свою юрисдикцію на тер. судового округу, що складався з кількох повітів із урахува­н­ням кількості насел. та обсягу роботи. До його складу входили: голова, товариші (заст.) голови та чл. суду, кількість яких залежала від кількості від­ділень (департаментів) у суді, що роз­глядали кримінал. або цивіл. справи. Голів і чл. О. с. при­значав імператор за по­да­н­ням міністра юстиції. До канд. на судові посади згідно із законом висували жорсткі й числен­ні вимоги: вік (не молодші 25-ти р.), вища освіта або практич. стаж роботи в судовому ві­домстві не менше 3-х р., наявність майна тощо. Строк повноважень для суд­дів цього рівня не встановлювали. В О. с. подавали під­судні справи, від­несені до компетенції заг. судових установ, що не під­лягали роз­гляду в мирових судах: держ. злочини, посадові злочини (чиновників вище 9-го класу), військ. злочини, а також злочини, під­судні духовним і місц. судам. Осн. повноваже­н­ня О. с. — роз­гляд кримінал. і цивіл. справ у першій ін­станції. Іноді вони ви­ступали як друга ін­станція стосовно зʼ­їздів мирових судів і пере­віряли закон­ність винесених ними судових рішень. Менш складні кримінал. і всі цивіл. справи роз­глядали О. с. у складі 3-х по­стій. чл. суду. Апеляц. скарги на вироки й ріше­н­ня О. с. направляли до від­повід. судової палати. Більш важливі кримінал. справи, в яких покара­н­ня було повʼяза­не з по­збавле­н­ням за ріше­н­ням станових органів усіх станових або всіх спец., особистих прав, роз­глядали О. с. у складі 3-х по­стій. чл. суду та 12-ти присяж. засідателів. У такому випадку ці справи не під­лягали апеляції судової палати, а тільки касації у Сенаті.

На зх.-укр. землях згідно з австр. Положе­н­ням про суд 1849 судову владу від­окремлено від законодав. і проголошено незалежною. Станові суди замінено заг. судовими установами для всіх станів. У Галичині створ. 218 судових повітів (на поч. 20 ст. їх скорочено до 190). Організовано повіт. одно­особові та колегіал. (у складі 3-х суд­дів) суди, кра­йові суди й вищий кра­йовий суд у Львові, що обслуговував також Буковину. Найвищою судовою ін­станцією для всієї держави став Верхов. судовий і касац. трибунал у Відні. Однак за кон­ституцією 1867 у Австро-Угорщині за­проваджено 3-ступ. систему заг. судів: одно­особові повіт. суди, колегіал. окружні (кра­йові) суди, колегіал. вищі кра­йові суди. У Галичині засн. 2 вищі кра­йові суди — у Львові й Кракові. Для роз­гляду деяких кримінал. справ про злочини, за які при­значали покара­н­ня не менше 5 р. увʼязне­н­ня, при О. с. створювали суди присяж. засідателів. Після проголоше­н­ня у листопаді 1918 ЗУНР організовано 12 судових округів, до складу яких уві­йшло 130 судових повітів. Повіт. суди й О. с. повин­ні були роз­глядати тільки цивіл. справи, для роз­гляду кримінал. справ у лютому 1919 у повітах засн. трибунали першої ін­станції.

В УСРР після скасува­н­ня з 1 серпня 1925 адм. поділу на губернії та за­провадже­н­ня поділу на округи О. с. замінив губерн. суд. Згідно з Положе­н­ням про судоустрій УСРР від 23 жовтня 1925 до складу О. с. входили: голова, 2 заст. (у цивіл. і кримінал. справах), чл., запасні нар. судді, старші слідчі. Структура О. с.: пленум, цивіл. від­діл у складі цивіл.-судового і цивіл.-касац. від­ділень та кримінал. від­діл у складі кримінал. (при ньому діяла дисциплінарна колегія) і кримінал.-судового (до нього входила над­звич. сесія) від­ділень. Роз­порядчі засі­да­н­ня О. с. проходили у складі 3-х по­стій. або запасних суд­дів, судові засі­да­н­ня по першій ін­станції у цивіл. і кримінал. справах — у складі 1 по­стій. або запасного судді й 2-х нар. засідателів. У касац. колегіях справи роз­глядали у складі 3-х або 2-х по­стій. чл. О. с. і 1 нар. судді. О. с. були судами першої ін­станції для роз­гляду кримінал. і циіл. справ, від­несених до їхньої під­судності, й судами другої касац.-ревіз. ін­станції для нар. судів округу; органом упр. для нар. суд­дів, нар. слідчих, судових виконавців і нотаріал. контор округу. Також вони здійснювали на­гляд за діяльністю арбітраж. і судових комісій та комісій у справах непов­ноліт. правопорушників. 1930 у звʼязку з ліквідацією округів і пере­ходом на 2-ступ. систему упр. УСРР (центр–р-н) О. с. ліквідовано, замість них засн. між­ра­йон­ні суди.

У сучас. Україні згідно зі ст. 21 Закону «Про судоустрій України» (2002) О. с. є місц. адм. судами, утвореними в округах від­повід­но до указу Президента України для роз­гляду адм. справ, повʼя­заних із правовід­носинами у сфері держ. упр. та місц. самоврядува­н­ня, окрім справ адм. юрисдикції у сфері військ. управлі­н­ня.

Завантажити статтю