Оксиди природні

ОКСИ́ДИ ПРИРО́ДНІ — клас мінералів, сполуки металів і металоїдів з киснем (оксигеном). До складу О. п. (в ін. класифікаціях — клас оксидів і гідроксидів) належать понад 40 хім. елементів. Нині до цього класу зараховують бл. 400 мінералів. Найбільш поширеними в земній корі серед О. п. є кварц (орієнтовно 12 % маси земної кори), оксиди заліза (гематит і магнетит), оксиди мангану (піролюзит, гаусманніт тощо), оксиди алюмінію (корунд). Прості О. п. — мінерали, що є простими сполуками металу чи металоїду (А) з киснем (Х): відношення А : Х — від 2 : 1 до 1 : 2, відповідно до чого їхні формули набирають вигляду АХ (периклаз — MgО), А₂Х (куприт — Сu₂О), А₂Х₃ (гематит — Fe₂O₃) тощо. Складні О. п. — мінерали, що є простими сполуками кількох нееквівалент. металів з киснем, але сила хім. зв’язку між ними та киснем схожа, напр., ільменіт — FeТіО₃, шпінель — MgAl₂O₄, хроміт — FeCr₂О₄ тощо. Найбільш поширеними cеред простих О. п. є кварц, SiO₂; корунд, Al₂O₃; лід, Н₂О; гематит; рутил, ТіО₂; каситерит, SnO₂; піролюзит, MnO₂; уранініт, UO₂; баделеїт, ZrO₂; серед склад. О. п. — магнетит, FeFe₂O₄; хромшпінеліди, шпінель; ільменіт; вольфраміт, (Fe,Mn)WO₄; колумбіт-танталіт, (Fe,Mn)(Nb,Ta)₂O₆; пірохлор, NaCaNb₂O₆F; мікроліт, NaCaTa₂O₆F; перовськіт, СаТіО₃; лопарит, (Na, Се)ТіО₃. Важливими видоутворювал. елементами в О. п. є літофіл. елементи Fe, Mn, Ті, менше Nb, Ta, Sb, Al, Са, Si, Рb і Mg. Халькофіл. елементи Sb і Рb містяться в О. п. переважно у найвищій валентності, невідомій у сульфідах. До рідкіс. видоутворювал. елементів належать Аg, Сd, Нg, Nі, Lа, Тl³⁺, Sе⁴⁺, Мо⁶⁺. В О. п. переважає іонний хім. зв’язок. Ступінь ковалентності зв’язку лежить у межах 12–56 %. Ізоморфні заміщення в цьому класі описують двома рядами — ізовалентним і гетеровалентним. У першому із них доскональний ізоморфізм здійснюється між Mg, Fe і Mn, Lа, Се і Y, Nb i Ta. Переважна більшість О. п. представлена координац., шаруватими та ланцюжк. структурами, менше каркас. структур. Лише поодинокі мінерали мають острівну структуру. О. п. — морфологічно добре індивідуалізов. мінерали. Деякі з них, напр., брукіт (ТіО₂), трапляються винятково у вигляді кристалів. Часто бувають досконало утворені кристали розміром до кількох сантиметрів, особливо якщо вони виросли в ендоген. умовах. Крім того, мінерали цього класу можуть мати вигляд дрібнозернистих, прихованокристаліч. і землистих агрегатів. Фіз. властивості змінюються у широких межах. Осн. частина О. п. зосереджена у верх. шарах земної кори, хоча трапляються і в глибин. зонах. Вони утворюються внаслідок прояву різних процесів — ендогенних, екзогенних і метаморфічних. Багато О. п. мають велике практичне значення. Вони є сировиною для вилучення цінних металів (заліза, титану, мангану, хрому, олова, ніобію тощо), створення твердих абразив. порошків (корунд, шпінель). Кварц використовують як п’єзоелектрик, корунд — генератор лазер. випромінювання. Серед О. п. поширене ювелірне каміння — рубін, сапфір, хризоберил, шпінель. У цьому класі є і досить шкідливі небезпечні мінерали (оксиди Аs і Sb), що є високотоксич. речовинами. В укр. надрах міститься орієнтовно четверта частина всіх нині відомих О. п. земної кори. У різних кількостях вони знайдені практично у всіх регіонах України. Широко відомі у світі родовища заліз. руд Криворізького залізорудного басейну (гематит, магнетит), манган. руд Нікопольського марганцеворудного басейну (піролюзит й ін. оксиди), титан. руд Українського щита та розсип. родовищ (ільменіт, рутил), уран. руд (уранініт), рідкіснометал. руд Приазов’я (пірохлор, ферсміт). Унікал. Волин. родовище (нині на мокрій консервації) містить різновеликі кристали кварцу ювелір. та тех. призначення.

Розмір шрифту

Оксиди природні

Рекомендована література

Інформація про статтю