Оксикерит
ОКСИКЕРИ́Т — групова назва сильно-окиснених асфальтових бітумів. Вміст Н понижений, О2 — підвищений. О. виявлений у верх. горизонтах родовища Великий Шаян Вишків. рудного поля на Закарпатті. Його вміст зменшується з глибиною. О. утворює кірки та плівки або обволікає кристали кіноварі й марказиту, виповнює порожнини та тріщини в окварцьованому гранодіорит-порфірі або пори та тріщини у змінених аргілітах. Елемент. склад: С — 81 %, Н — 7 %, О + S + N — 12 %. В О. з родовища Великий Шаян встановлено занижений вміст вуглецю і високий вихід попелу (73,3 %), виявлено домішки Si і Fe (1–2 %), Cu і Al (0,4–0,6 %) та зафіксовано менші кількості ін. елементів, ймовірно, зумовлених тісним зрощенням О. з алофаном. О. рентґеноаморфні, мають жовтувато-темно-буре і коричневе забарвлення. Риса коричнева, блиск тім’яний, землистий. У тонких пластинках напівпрозорий. Твердість землистих виділень бл. 1 (у прожилках — 1,5–2), частково розчиняється в хлороформі. На інфрачервоних спектрах виражені екстремуми при 800 (ароматичні вуглеводні різних типів заміщення) і 1130 см-1 (СН-групи аліфатич. ланцюжків). Смуги поглинання при 1650 см-1 зумовлені коливаннями карбонат. групи С–О, при 2980 см-1 — валент. коливаннями СН-груп. Утворення О. пов’язують з окисненням вихід. вуглецевої речовини, що підтверджується тісною асоціацією О. з алофаном, баритом, лімонітом, тобто з мінералами остан. стадій гідротермал. мінералізації та зони окиснення.
Рекомендована література
- Диденко А. В. Геохимия углеродсодержащих соединений ртутных месторождений Украины. К., 1985;
- Щербак Н. П., Павлишин В. И., Литвин А. Л. и др. Минералы Украины: Краткий справоч. К., 1990;
- Матковський О. І., Білоніжка П. М., Бойко Г. Ю. та ін. Мінерали Українських Карпат. Борати, арсенати, фосфати, молібдати, сульфати, карбонати, органічні мінерали і мінералоїди. Л., 2003.
Завантажити статтю
