Октябрський Пилип Сергійович

ОКТЯ́БРСЬКИЙ Пилип Сергі­йович (справж. — Іванов; 11(23).10. 1899, с. Лукшино, нині Твер. обл., РФ — 08. 07. 1969, Севастополь) — військовик. Герой Радянського Союзу (1958). Учасник боїв на оз. Хасан 1938 і 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Від 1915 працював кочегаром, пом. машиніста на комерц. суднах на оз. Ладога, р. Свир і Нева. Під час воєн. дій 1918–20 воював на боці більшовиків матросом на кораблях Балт. флоту, Пн. військ. флотилії. 1919 вступив до РКП(б). Після закінче­н­ня курсів при Петрогр. комуніст. університеті (нині С.-Пе­тербург, 1922) працював у мор. від­ділі політ. упр. Червоної армії та політ. від­ділі Червоного флоту, служив на Балт., Тихоокеан. і Чорномор. флотах (командував торпед. катером, групою, дивізіоном, загоном і бригадою торпед. катерів). 1924 змінив прі­звище на честь більшов. пере­вороту, що від­бувся у жовтні 1917. Закін. паралельні класи при Вищому військ.-мор. училищі (Ленін­град, нині С.-Пе­тербург, 1928). Ре­пресії в армії та на флоті 1930-х рр. при­скорили карʼєрне зро­ста­н­ня О.: 1938 він командував Амур. військ. флотилією, від 1939 — Чорномор. флотом, що після нападу Німеч­чини на СРСР 1941 брав участь в обороні Одеси і Севастополя, забезпечував мор. пере­везе­н­ня бо­йової техніки й особового складу в обложені міста. Під керівництвом О. здійснено вдалу евакуацію людей, техніки та під­приємств з Одеси; він брав участь у під­готовці й проведен­ні Керченсько-Феодосійської десантної операції. 1941–42 О. водночас був командувачем Севастоп. оборон. р-ну. Ріше­н­ня Військ. ради Чорномор. флоту про його пере­базува­н­ня із Севастополя до м. Туапсе (Краснодар. край, РФ) значно ослабило сили оборони Севастополя, а також позиції рад. ВМС на Чорному морі. Після особистого проха­н­ня О. про евакуацію із Севастоп. оборон. р-ну від­повід­ал. працівників та командирів на Кавказ і отрима­н­ня такого до­зволу від наркома ВМФ СРСР М. Кузнецова, у ніч на 1 липня 1942 залишив Севастополь на транс­порт. літаку. За помилки в здійснен­ні висадки десантів в р-ні м. Новоросійськ (РФ) побл. Пд. Озерейки та Станички (Кавказ. фронт, лютий 1943) О. зняли з посади. Від червня 1943 — знову командувач Амур. військ. флотилії; від березня 1944 — Чорномор. флоту (керував операціями з визволе­н­ня Кавказу та Криму); від 1948 — 1-й заст. головнокомандувача ВМС СРСР; від 1951 — у від­ставці через хворобу; 1952–53 — нач. Упр. наук.-ви­пробув. полігонами; 1957–60 — нач. Чорномор. вищого військ.-мор. училища (Севастополь); від 1960 — військ. ін­спектор-радник Групи ген. ін­спекторів МО СРСР. У Севастополі встановлено мемор. дошку О., його імʼям на­звано вулицю.

Завантажити статтю