Октябрський Пилип Сергійович

ОКТЯ́БРСЬКИЙ Пилип Сергійович (справж. — Іванов; 11(23).10. 1899, с. Лукшино, нині Твер. обл., РФ — 08. 07. 1969, Севастополь) — військовик. Герой Радянського Союзу (1958). Учасник боїв на оз. Хасан 1938 і 2-ї світової вій­ни. Державні та бойові нагороди СРСР. Від 1915 працював кочегаром, пом. машиніста на комерц. суднах на оз. Ладога, р. Свир і Нева. Під час воєн. дій 1918–20 воював на боці більшовиків матросом на кораблях Балт. флоту, Пн. військ. флотилії. 1919 вступив до РКП(б). Після закінчення курсів при Петрогр. комуніст. університеті (нині С.-Пе­тербург, 1922) працював у мор. відділі політ. упр. Червоної армії та політ. відділі Червоного флоту, служив на Балт., Тихоокеан. і Чорномор. флотах (командував торпед. катером, групою, дивізіоном, загоном і бригадою торпед. катерів). 1924 змінив прізвище на честь більшов. перевороту, що відбувся у жовтні 1917. Закін. паралельні класи при Вищому військ.-мор. училищі (Ленінград, нині С.-Пе­тербург, 1928). Репресії в армії та на флоті 1930-х рр. прискорили кар’єрне зростання О.: 1938 він командував Амур. військ. флотилією, від 1939 — Чорномор. флотом, що після нападу Німеччини на СРСР 1941 брав участь в обороні Одеси і Севастополя, забезпечував мор. перевезення бойової техніки й особового складу в обложені міста. Під керівництвом О. здійснено вдалу евакуацію людей, техніки та підприємств з Одеси; він брав участь у підготовці й проведенні Керченсько-Феодосійської десантної операції. 1941–42 О. водночас був командувачем Севастоп. оборон. р-ну. Рішення Військ. ради Чорномор. флоту про його перебазування із Севастополя до м. Туапсе (Краснодар. край, РФ) значно ослабило сили оборони Севастополя, а також позиції рад. ВМС на Чорному морі. Після особистого прохання О. про евакуацію із Севастоп. оборон. р-ну відповідал. працівників та командирів на Кавказ і отримання такого дозволу від наркома ВМФ СРСР М. Кузнецова, у ніч на 1 липня 1942 залишив Севастополь на транспорт. літаку. За помилки в здійсненні висадки десантів в р-ні м. Новоросійськ (РФ) побл. Пд. Озерейки та Станички (Кавказ. фронт, лютий 1943) О. зняли з посади. Від червня 1943 — знову командувач Амур. військ. флотилії; від березня 1944 — Чорномор. флоту (керував операціями з визволення Кавказу та Криму); від 1948 — 1-й заст. головнокомандувача ВМС СРСР; від 1951 — у відставці через хворобу; 1952–53 — нач. Упр. наук.-випробув. полігонами; 1957–60 — нач. Чорномор. вищого військ.-мор. училища (Севастополь); від 1960 — військ. інспектор-радник Групи ген. інспекторів МО СРСР. У Севастополі встановлено мемор. дошку О., його ім’ям названо вулицю.

Завантажити статтю