Октябрське нафтове родовище

Визначення і загальна характеристика

ОКТЯ́БРСЬКЕ НА́ФТОВЕ РОДО́ВИЩЕ — поклади нафти. Знаходиться на тер. Чорномор. р-ну АР Крим, за 35 км від м. Євпаторія; у ме­жах Крим. складчастої обл., пд. борту Каркінитсько-Пів­нічно-Крим. прогину та Пд. нафтогазонос. р-ну України. Заг. пл. від­ведених земел. ділянок під існуючі обʼєкти родовища 154 км². Структура нижньокрейд. від­кладами є асиметр. брахіантикліна­л­лю субширот. про­стяга­н­ня роз­міром 5,0 х 1,7 км і вис. понад 500 м. Вона ускладнена роз­рив. поруше­н­нями з амплітудами 350–400 м. Роз­міри її верх­ньокрейд. (сеноман.) утворе­н­нями збільшуються до 8,8 х 2,4 км, а вис. зменшується до 320 м. Пн. крило має нахил 10–12°, а пд. — 23–30°. У геол. роз­різі родовища на утворе­н­нях складчастої основи роз­криті териген­но-карбонатні породи крейди, палеогену та неогену товщиною 2600, 150 і 50 м від­повід­но. Поклад пластовий склепін­ний тектонічно екранований, повʼязаний з тріщинуватими пісковиками, алевролітами і конгломератами. Скупче­н­ня нафти приурочене до найбільш під­нятого блока в склепін. частині брахіантикліналі. Нафта пере­хід. типу, в умовах атмо­сфер. тиску понад 70 % її обʼєму пере­ходить у газ. Всього на родовищі пробурено 18 пошук. і роз­ві­дувал. свердловин: на нижньокрейд. горизонти — 12, на сеноман. — 6. Під­ня­т­тя було виявлене структур. бурі­н­ням 1956–57. У на­ступ. році площу під­готовили до пошук. робіт. 1961 при ви­пробуван­ні свердловини 1 з інтервалу 2668–2787 м одержано легку нафту і газ. 1965 під­раховані запаси становили 0,026 млн т наф­ти і 15,7 млн м³ газу. Родовище не роз­робляли через складну геол. будову. 2002 ТОВу «Надра Криму» на­дано спец. до­звіл терміном на 10 р. для геол. ви­вче­н­ня надр, зокрема й дослідно-пром. роз­робки. Нині О. н. р. на Держ. балансі України не пере­буває.

Літ.: Гайдук И. С., Курило Г. П. Подсчет запасов нефти в меловых отложениях на Октябрском месторождении Крымской области. Сф., 1965. Кн. 1; Атлас родовищ нафти і газу України. Т. 6. Пів­ден­ний наф­тогазоносний регіон. Л., 1998.

О. П. Олійник

Завантажити статтю