Озерний Михайло Іванович

Визначення і загальна характеристика

ОЗЕ́РНИЙ Михайло Іванович (28. 05. 1938, с. Василівка Лебединського, нині Сумського р-ну Сумської обл. — 02. 01. 2025, Миколаїв) — майстер художньої кераміки, скульптор, живописець. Народний художник України (2019). Заслужений діяч мистецтв України (2008). Державна премія України імені Тараса Шевченка (1981; за оформле­н­ня Музею суднобудува­н­ня і флоту в Миколаєві). Член НСХУ (1967). Закін. Косів. училище приклад. мистецтва (Івано-Фр. обл., 1965; викл. Г. Колос, О. Соломченко, І. Крижанівська), де потім викладав; був гол. художником Косів. (1969–73) та Микол. (1973–86; водночас — гол. художник міста) худож.-вироб. комбінатів, а також головою Микол. обл. організації НСХУ (1994–97). Автор числен. декор. композицій, панно, рельєфів, скульптур, пронизаних нац. колоритом та змістом. Ви­вчав спадщину нар. майстрів Прикарпа­т­тя, один із зачинателів нових пошуків у гуцул. кераміці — скульп­турі малих форм. Живопис художника пленерний, одночасно соковитий та мʼякий, вражає майстер. пере­дачею стану природи. Улюблені куточки, зображені митцем, складають серії, серед яких — великий Очаків. цикл, твори, присвяч. Слобожанщині, Карпатам, Криму. Значне місце в його творчості за­ймала мариніст. тематика. Учасник мистецьких ви­ставок від 1965. Персон. — у Миколаєві (2008, 2012, 2015, 2018–19). Роботи зберігаються у Нац. музеях укр. нар. декор. мистецтва (Київ) і нар. мистецтва Гуцульщини та Поку­т­тя (м. Коломия Івано-Фр. обл.), Микол., Івано-Фр. ХМ та ін. Тв.: «Лісоруб», «Пісня», «Коник» (усі — 1966), «Згін худоби з полонини», «Видача на трудодні» (обидва — 1968), «Сурмач» (1977), «Сорочинський ярмарок» (1981), «Зу­стріч визволителів» (1990), «Очаківські береги», «Бузькі мотиви» (обидва — 2009); декор. композиції — «Час» (1990, Микол. оща­дбанк), «Вечорниці» (1994, Микол. укр. муз.-драм. театр); живопис — «Рання весна», «Заводь», «Ріка Псел» (усі — 1993), «Ріка дитинства» (1996), «Натюрморт» (1998); серії — «Села, що вмирають» (2005), «Вдови» (2006–08), «Пейзажі Криму» (2011).

Літ.: Маляров А. Пейзажи Михаила Озерного // Южная правда. 2006, 25 февр.; Росляков С. Запах леса в полотнах художника Озерного // Там само. 2008, 12 июня; Мельникова О. Пленер Михайла Озерного: штрихи до творчого порт­рета // Рідне Прибуж­жя. 2008, 21 черв.; Христова Н. Отчий край Михаила Озерного // Веч. Николаев. 2018, 16 июня; Смирнова Н. Михаил Озерный: вехи жизни и творчества // Южная правда. 2019, 14 марта.

С. М. Росляков

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю