Окунєв Микола Львович
О́КУНЄВ Микола Львович (05. 05. 1885, С.-Петербург, за ін. даними — Варшава — 22. 03. 1949, Прага) — історик мистецтва. Закін. Седлец. чол. гімназію (нині Польща, 1905) і С.-Петербур. університет (1911), де був залишений для підготовки до професор. звання. 1913 обраний дійс. чл. Рос. археол. інституту і признач. його вченим секр. у Стамбулі. 1914 відряджений для наук. занять до С.-Петербур. АН. Від травня 1917 — приват-доцент кафедри теорії та історії мистецтв Новорос. університету в Одесі. Також викладав у вищому худож. училищі та консерваторії, заснував товариство із вивчення мистецтв. Влітку 1918 взяв активну участь в організац. роботі зі створення УАН, надіслав до комісії матеріали про заснування в Одесі дослідниц. Археол. інституту (розпочав роботу 1921). У 1920 емігрував до Югославії, був проф. Белґрад. університету, 1922 переїхав до Праги. Від 1925 — гостьовий проф., від 1935 — проф., від 1948 — дійс. проф. Карлового університету. Читав лекції з історії візант., руського, серб., рос., болгар. мистецтв і мистецтва мусульман. народів. Екстраординар. (1929), дійс. (1936) чл. Слов’ян. інституту, ред. ж. «Byzantinoslavica».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Вновь открытая роспись церкви св. Федора Стратилата в Новгороде // Изв. Археол. комиссии. 1911. Т. 39; Памятники русского искусства (Московской эпохи). С.-Петербург, 1913; Крещальня Софийского собора в Киеве // Зап. Отделения рус. и славян. археологии Рус. археол. об-ва. Петроград, 1915; Сербские средневековые стенописи // Slavia. 1923–24. R. 2; Арилье. Памятник сербского искусства XIII в. // Seminarium Kondakovianum. 1936. R. 8.
Рекомендована література
- Янчаркова Ю. Славянская коллекция профессора Окунева: Как в межвоенной Праге сохраняли русскую живопись // Родина. 2006. № 4;
- Левченко В. В. Окунєв Микола Львович // Одес. історики: Енциклоп. вид. Т. 1. О., 2009.
Завантажити статтю
Людина 
