Окунєва Ольга Матвіївна
О́КУНЄВА Ольга Матвіївна (дівоче — Курганова; 21. 02(05. 03). 1882, Москва — 1965) — співачка (лірико-драматичне сопрано). Сестра О. Курганова. Закін. Муз.-драм. училище Моск. філармон. товариства (1904; кл. Г. Кніппер). Тоді ж дебютувала в Театрі Солодовникова (Москва). Згодом удосконалювала майстерність у Р. Шпігель-Оленштейн. У 1906–07, 1916–20-х рр. гастролювала в Києві й Харкові. О. — перша виконавиця партій: Лючілли («Міщанин-шляхтич» Е. Еспозіто; Москва, 1905), Анни Кареніної (однойм. опера Е. Ґранеллі; Київ, 1906; Тифліс, нині Тбілісі, 1907; Петроград, нині С.-Петербург, 1912). О. вважали найкращою виконавицею партій Ярославни («Князь Ігор» О. Бородіна) й Марґарити («Фауст» Ш. Ґуно). Здійснила записи на грамплатівки у С.-Петербурзі, Берліні, Варшаві.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Антоніда, Горислава («Життя за царя», «Руслан і Людмила» М. Глінки), Наташа («Русалка» О. Даргомижського), Ліза, Марія, Оксана, Тетяна, Іоланта («Пікова дама», «Мазепа», «Черевички», «Євгеній Онєгін», «Іоланта» П. Чайковського), Купава («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Тамара («Демон» А. Рубінштейна), Маша («Дубровський» Е. Направника), Аїда, Дездемона («Аїда», «Отелло» Дж. Верді), Шарлотта («Вертер» Ж. Массне), Мікаела («Кармен» Ж. Бізе), Мімі («Богема» Дж. Пуччіні), Недда («Паяци» Р. Леонкавалло), Галька (однойм. опера С. Монюшка), Ельза, Єлизавета («Лоенґрін», «Тангейзер» Р. Ваґнера).
Рекомендована література
- М. Ц-ов. О. М. Окунева // Новый зритель. 1924. № 10.
Завантажити статтю
