Олдрідж Герольд-Едвард-Джеймс

Визначення і загальна характеристика

О́ЛДРІДЖ Герольд-Едвард-Джеймс (Aldridge Harold Edward James; 10. 07. 1918, містечко Вайт-Гіллз, шт. Вікторія, Австралія — 23. 02. 2015, Лондон) — англійський прозаїк, публіцист, громадський діяч. Лауреат Міжнар. Ленін. премії «За зміцнення миру між народами» (1972). Навч. у Мельбурн. комерц. коледжі. Після переїзду (1938) до Лондона слухав лекції в місц. університеті. 1939–45 як військ­кор побував у Фінляндії, Норвегії, Греції, СРСР, зокрема в Україні. Від військ. репортажів пере­йшов до худож. прози. Автор гостропроблем., драматично напружених об’єм. романів, у яких епічна розповідь поєднується із глибоко психол. зображенням характерів, тонким ліризмом та прихованою іронією, що інколи переходить у сатиру. Романи «Sig­ned with Their Honour» («Справа честі», 1942) і «The Sea Eagle» («Морський орел», 1944) показують боротьбу грец. народу проти нацизму. Соц.-психол. романи «A Captive in the Land» («Бранець своєї землі», 1962) і «The Statesman’s Game» («Гра державного діяча», 1966) об’єднані образом гол. героя Уперта Ройса — вихідця з багатої родини, який пориває зі своїм середовищем і завзято шукає шляхів до соц. змін. Романи «The Diplomat» («Дипломат», 1949; Золота медаль Світ. ради миру, 1953) і «Mockery In Arms» («Знущання над зброєю», 1974) зі спільним гол. героєм — талановитим палеонтологом Айвром Мак-Ґреґором — розвінчують імперіаліст. суть зовн. політики Великої Британії післявоєн. епохи. Романи араб. циклу «Heroes of the Empty View» («Герої пустинних горизонтів», 1954), «I Wish He Would Not Die» («Не хочу, щоб він помирав», 1957), «The Last Exile» («Останній вигнанець», 1961) художньо переконливо відтворюють пробудження нац. самосвідомості народів Сходу. На поетиці філос.-лірич. роману «The Hunter» («Мисливець», 1950) — про життя канад. траперів — відчувається вплив «північних» оповідань Дж. Лондона. У романі «The True Story of Lilli Stubeck» («Правдива історія Ліллі Стюбек», 1984) йдеться про бідну дівчинку, яка цінує особисту свободу понад усе. Автор наук.-популяр. кн. «Cairo» («Каїр», 1969), де подано мальовничу істор. панораму Єгипту від прадав. часів до сучасності; повістей «My Brother Tom» («Мій брат Том»,1968), присвяч. синам письменника, і «One Last Glimpse» («Останній погляд», 1977) — про творчі зв’язки Е. Гемінґвея та С. Фіцджеральда; твору антибурж. спрямування «Good­bye Un-America» («Прощай, Анти-Америко!», 1979). Тема витриманої в дусі анімаліст. традицій повісті «The Marvelous Mon­golian» («Дивовижний монгол», 1974) — нерозрив. зв’язок людини з природою. Зб. новел «Of Many Men» («Про багатьох людей», 1946; усі — Лондон) — про подорожі О. країнами Європи та Африки. Популяризував творчість Т. Шевченка у Великій Британії. Брав участь у відзначенні шевченків. ювілеїв 1961 та 1964 у себе на батьківщині. У ст. «І в мені часточка України» («Робітнича газета», 1964, 11 бе­резня) відзначив, що ім’я укр. поета вписане в історію світ. літ-ри поряд з іменами Дж.-Ґ. Байрона та П.-Б. Шеллі, підкреслив, що Т. Шевченко мав великий вплив на його власну творчість, назвав його «голосом і совістю свого народу». Під час перебування в Ялті (нині АР Крим) у серпні 1967 О. зробив рукописні нотатки (зберігаються в Інституті рукопису НБУВ у Києві), в яких дуже тепло описав природу України, порівняв австрал. пейзажі з українськими. Укр. мовою окремі твори О. переклали П. Шарандак, Л. Гончар, П. Соколовський, В. Гнатовський, Л. Солонько, М. Пінчевський, І. Диченко, М. Тютюнник.

Завантажити статтю