ОЛЕА́РСЬКИЙ Казимир (Olearski Kazimierz; 12. 02. 1855, с. Вєльке-Дроґі, нині Малопольс. воєводства, Польща — 15. 02. 1936, м. Краків, Польща) — польський фізик. Навч. на факультеті математики Яґел­лон. університету в Кракові, де 1878–85 працював у Астроном. обсерваторії. Згодом продовжив навч. у Ляйпцизі (Німеч­чина), Берліні та Парижі. 1880 захистив у Берлін. університеті доктор. дис., а 1882 в Яґел­лон. університеті отримав доктор. ступ. у галузі теор. фізики. 1886–89 — доцент кафедри екс­перим. фізики, метеорології та кліматології Вищої рільн. школи в Дублянах (нині Львів. р-ну Львів. обл.); від 1889 — професор кафедри фізики, водночас 1896–98 — декан хім.-технол. від­ділу, 1913–14 — ректор Вищої політех. школи у Львові. 1918–22 викладав у Департаменті земел. і вод. ресурсів. Наукові дослідже­н­ня у галузі екс­перим. електротехніки, оптики, теорії пружності та математики. Опублікував низку наук. праць, у яких висвітлив новий спосіб вимірюва­н­ня малих електр. опорів, дослідж. електр. осциляцій в електр. колах, характеристики змін. струму.