Олександрівський Свято-Різдво-Богородичний жіночий монастир УПЦ МП
Визначення і загальна характеристика
ОЛЕКСА́НДРІВСЬКИЙ СВЯ́ТО-РІЗДВО́-БОГОРО́ДИЧНИЙ ЖІНО́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Засн. 1925 побл. с. Олександрівка (нині Болград. р-ну Одес. обл.) з благословення єпископа Іустиніана (Текулеску) як чол. монастир на місці, де, за переказами, 1924 відбулося явлення Божої Матері. Того ж року зведено й освячено храм на честь Різдва Пресвятої Богородиці. З Ізмаїльського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря прибуло 6 монахів, а настоятелем призначено ієромонаха Венедикта. 1933 обитель реорганізовано у жіночу, до якої з Варзарешт. Димитріїв. жін. монастиря (нині Молдова) переведено 8 сестер. Монастир очолила монахиня Зінаїда (Терзіогло). 1936 в ньому перебувало 24 насельниці: 4 монахині, 3 сестри милосердя і 17 послушниць. 1944 після від’їзду кількох монахинь разом із настоятелькою до Румунії в монастирі залишилося 8 сестер. 1944–87 ним керувала ігуменя Алевтина (Писова). Із часом кількість насельниць зросла до 16-ти сестер. 1949 до обителі переведено черниць із закритих Спасо-Преображен. (с. Борисівка, нині Білгород-Дністров. р-ну Одес. обл.) і Свято-Михайлів. (Одеса) монастирів. 1950 облаштовано Архангело-Михайлів. церкву (1955 перебудовано), 1956 зведено корпус для насельниць, 1970 — будинок для священнослужителя. 1990 розпочато будівництво Свято-Троїц. собору, який освячено 2004. Нині в монастирі перебуває 70 насельниць. Святиня — список Тихвін. ікони Божої Матері.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
