Розмір шрифту

A

Олександрійський буровугільний район

ОЛЕКСАНДРІ́ЙСЬКИЙ БУРОВУГІ́ЛЬНИЙ РА­ЙО́Н — поклади бурого вугі­л­ля. Знаходиться у межах Дні­провського буровугільного басейну, на тер. Кіровогр. і частково Черкас. областей. Виявлено 26 родовищ, з них найбільші — Балахів., Бандурів., Морозів., Семенів.-Олександрійське. У геол. будові О. б. р. — докембрій. кри­сталічні породи, продукти їх вивітрюва­н­ня та комплекс осад. порід палеогену, нео­гену та четвертин. періоду. Вугленосність повʼязана з континентал. від­кладами еоцену, що залягають на каолінізов. породах докембрій. фундаменту. Вугленосні від­клади бучац. світи, що мають складну будову, транс­гресивно пере­криваються мор. від­кладами київ. світи. Сумарна потужність вугленос. покладів, пред­ставлених пісками з прошарками та лінзами вуглистих глин, вторин. каолінів і пластів вугі­л­ля, складає до 30 м. Кількість пластів коливається від 3-х на Пн. та в центр. частині (Бандурів. родовище) до 1–2-х на Пд. (Балахів. родовище). На всіх родовищах основним є нижній пласт, а на деяких (Бандурів., Морозів. та пн. частина Семенів.-Олександрійського) пром. значе­н­ня має також серед. пласт. Пере­важна потуж. вугіл. пластів 7–12 м. Глиб. заляга­н­ня від 5 до 150 м (пере­важно 45–55 м). За кольором роз­різняють 3 групи вугі­л­ля: темно-коричневе, коричневе, світло-коричневе. За мікро­скопіч. дослідж. вугі­л­ля від­носять до гумолітів. За спів­від­ноше­н­ням груп мікрокомпонентів гумініту, інертиніту та ліптиніту виділені типи вугі­л­ля, серед яких найбільше поширені: геліти, ліпоїдо-геліти, ліпоїдо-гелітити, геліто-ліпоїдотити. До типу гелітів від­носять лігніти, пред­ставлені крупними фрагментами залишків хвой. рослин. Вологість вугі­л­ля 42–62 %. Найменшу зольність має вугі­л­ля Морозів. родовища (11–17 %), найбільшу — Золотарів. родовища (29–32 %). Вміст сірки в середньому складає 1,5–4,0 %. Теплота згоря­н­ня 20–24 МДж/кг. Вміст летких речовин до 64 % та вуглецю до 65 % від­повід­ає бурому вугі­л­лю стадії вуглефікації Б1. Високий вміст бітумів (до 9,1 %) характерний для вугі­л­ля Балахів., Бандурів. та Морозів. родовищ. Баланс. запаси р-ну за категорією А+Б+С1 становлять 1065 млн т. Вугі­л­ля можна використовувати як паливно-енергет. та хім. сировину.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2022
Том ЕСУ:
24
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Райони
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
76288
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
59
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 3
  • середня позиція у результатах пошуку: 33
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 33):
Бібліографічний опис:

Олександрійський буровугільний район / А. В. Александрова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-76288.

Oleksandriiskyi burovuhilnyi raion / A. V. Aleksandrova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022. – Available at: https://esu.com.ua/article-76288.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору