Олексеюк Іван Дмитрович
ОЛЕКСЕЮ́К Іван Дмитрович (13. 06. 1940, с. Верховина, нині Люблін. воєводства, Польща) — хімік. Доктор хімічних наук (1983), професор (1987). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Закін. Ужгород. університет (1962), де від 1964 й працював: 1967–68 — зав. лаб. хімії. Від 1968 — у Волин. університеті (Луцьк): 1984–91 — завідувач кафедри хімії, 1991–95 — проректор з наукової роботи, 1995–2005 — ректор, від 2005 — завідувач кафедри неорган. та фіз. хімії. Наукові дослідження: гетерогенні рівноваги у бінар., потрій., квазіпотрій. стабіл. і метастабіл. системах, технології синтезу та росту кристалів. Запропонував методологію створення багатокомпонент. напівпровідник. матеріалів, модель утворення твердих розчинів у квазісистемах на основі алмазоподіб. фаз; виявив вплив послідовності формування структур. одиниць у метастабіл. фазах на їхні властивості.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Бінарні і тернарні напівпровідникові фази в системах Ме–ВV–СVI (DVII). Лц., 1995; Квазіпотрійні халькогенідні системи. Лц., 1997; The Cu2Se-CdSe-GeSe2 System // J. of Alloys and Compounds. 2000. Vol. 298; The CuIn Se2-CuGaSe2-2CdSe system and crystal growth of the g-solid solutions // Там само. 2010. Vol. 505 (співавт.); Quasi-Ternary System Cu2Se-Ga2Se3-GeSe2 // J. of Phase Equilibria. 2013. Vol. 34, Issue 2 (співавт.); The Cu2Se-PbSe-As2Se3 system // Chemistry of Metals and Alloys. 2014. Vol. 7 (співавт.); Механізм фотолюмінесценції монокристалу (Ga54.59In44.66Er0.75)2S300 // Перспективні технології та прилади: Зб. наук. пр. Лц., 2019. Вип. 14 (співавт.).
Рекомендована література
- Горний М. Українці Холмщини та Підляшшя. Л., 1997.
Завантажити статтю
Людина 
