Олексин Жигмонт-Богдан

Визначення і загальна характеристика

ОЛЕ́КСИН Жигмонт-Бог­дан (12. 05. 1883, с. Опільсько, нині Червоно­град. р-ну Львів. обл. — 30. 07. 1973, м. Клівленд, похов. у м. Парма, шт. Огайо, США) — військовик, громадсько-політичний діяч. Закін. учител. семінарію в м. Сокаль (нині Львів. обл.). Пере­бував на військ. службі в австро-угор. армії. Від 1904 учителював у с. Де­вʼятир (нині Львів. р-ну Львів. обл.), по­єд­нував навч. із патріот. вихова­н­ням учнів. молоді. Під час 1-ї світової вій­ни — доброволець Легіону УСС (від серпня 1914). Воював на Сх. фронті проти рос. військ, учасник боїв у Карпатах, був поранений. Деякий час викладав на стрілец. курсах для неписьмен­них у Коші УСС. 1918 командував військ. від­ділом, роз­таш. побл. м. Бережани (нині Терноп. обл.). Учасник Листопад. нац.-демократ. революції на зх.-укр. землях. Від 2 листопада 1918 — за­ступник військ. коман­данта Бережан. округи, 3–4 листопада того ж року організував збройне встановле­н­ня укр. влади у Бережанах і Бережан. пов.; 1919 — військ. коман­дант у м. Жидачів (нині Львів. обл.) і Проскурів (нині Хмельницький); 1920 — командир від­ділу охорони залізниці Одеса–Тирасполь. Пере­хворів на тиф, побував у рос. і польс. полонах. Після Визв. змагань 1917–21 повернувся до пед. праці, зокрема від 1929 — у с. Де­вʼятир, де також ініціював створе­н­ня самодіял. хору та активізував діяльність драм. гуртка. Разом із ще 70-ма укр. діячами науки й культури 6 липня 1941 під­писав резолюцію на під­тримку Акту від­новле­н­ня Української Держави від 30 червня 1941. Від 1943 — уповноважений Рава-Руської округи Військ. управи дивізії «Галичина». 1944 емігрував до Німеч­чини, де у м. Ландсгут по­єд­нував посади комен­данта табору для пере­міщ. осіб і дир. школи. 1951 ви­їхав до США. Жив і працював у Клівленді. Активіст укр. громад. організацій: засн. і голова станиці Братства УСС, учасник зʼ­їзду виконавців Листопад. чину (1 листопада 1968, Нью-Йорк), ювіл. зʼ­їздів УСС (1959, 1965). Автор книги про бо­йовий шлях УСС «Пісня про червону калину: 1914–1974: історія УСС-ів для молоді» (Ню-Йорк, 1974), спогадів «Перша сутичка з москалями» (1967), «Першолистопадовий спогад» (1973), стат­ті «Золотий ювілей УСС і “Рідна Школа”» (1963).

Літ.: Назарук О. Слідами Українських Січових Стрільців. Л., 1916; Бережанська земля: Істор.-мемуар. зб. Нью-Йорк; Лондон; Сідней; Торонто, 1970; Крохмалюк Р. За­грава на Сході: спогади й документи з праці у Військовій управі «Галичина» в 1943–1945 роках. Торонто; Нью-Йорк, 1978; Чіх В. Професор Бог­дан Жигмонт Олексин — патріот України // Вісн. Любачівщини. 2009. № 17; Лазарович М. В. Леґіон Українських січових стрільців: формува­н­ня, ідея, боротьба. 2-е вид. Т., 2016.

М. В. Лазарович

Завантажити статтю