КЛЕХ Владислав (справжнє — Клехньовський; 04. 07. 1922, Київ — 22. 07. 2001, м. Нью-Рошелл, шт. Нью-Йорк, США) — художник театру. На­вчався у мистецькій школі м. Костянтинівка (нині Донецька обл., 1935–37), Школі знаменитих художників (м. Вестпорт, шт. Кон­нектикут, США, 1953–58; майстерня Н. Роквел­ла), студії під керівництвом Е. Дункель (1958–62), склав іспити при Організації обʼ­єд­наних художників (Нью-Йорк). 1941 мобілізований до радянської армії, потрапив у німецький полон, утік. Працював у м. Біла Церква Київської області: ре­ставратором картин у крає­знавчому музеї; 1942–43 — театральним декоратором; оформив ви­стави «Бувальщина» А. Велисовського та «Ой не ходи, Грицю...» М. Старицького. Від 1943 — у Німеч­чині. 1945–47 — сцено­граф і спів­організатор театру «Роз­вага» у таборі для пере­міщених осіб (м. Новий Ульм). Член Обʼ­єд­на­н­ня митців української сцени (1946). Виконав декорації до ви­став: «Стрілецьке коха­н­ня» Й. Мандзенка-Сірого, «Ріка» М. Гальбе, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Зозулина дача» Ю. Косача, «Казка старого млина» С. Черкасенка. Спів­працював 1947–49 із Ансамблем українських акторів під керівництвом В. Блавацького у м. Реґенсбурґ (згодом «Український театр у Філадельфії», США, 1950–55), де оформив ви­стави «Антигона» Ж. Ануя, «Домаха» Л. Коваленко, «Патетична соната» М. Куліша, «Подув вітру» Дж. Форцано, «Провулок Святого Духа» І. Чолгана, «Ордер» Ю. Косача, «Я і моя сестра» Д. Берра, Л. Вернеля, «Лукреція» А. Обе, «На полі крові», «Йоган­на — жінка Хусова» Лесі Українки, «Отаман Пісня» М. Чирського, «При­йшов ін­спектор» Дж.-Б. Прістлі, «Неві­домий воїн» П. Рейналя. 1961 — сцено­граф Санта Фе Опери (шт. Нью-Мексико); 1962–63, 1966–91 — Метрополітен-опери (Нью-Йорк), де оформив оперу «Антоній і Клеопатра» С. Барбера і створив декорації для понад 60 опер. Мистецький керівник у фільмах «Таємниці Тихого океану» (1958, режисер Дж. Логан), «Спартак» (1960, режисер С. Кубрик), «Вестсайдська історія» (1961, режисери Р. Вайз, Дж. Роб­бінс), «Клеопатра» (1963, режисер Дж.-Л. Манкевич). Виконав сцено­графію для театрів Американського балету (Нью-Йорк), Ґранд Кабукі (Японія), Фінського національного театру (Гельсинкі), декорував павіль­йон Гол­лівуду на світовій ви­ставці у Нью-Йорку (1964–65). Спів­працював 1988–98 зі Студією мистецького слова під керівництвом Л. Крушельницької (Нью-Йорк), оформив ви­стави «Ярослав Мудрий» І. Кочерги, «Патетична соната» М. Куліша, «Лісова пісня» Лесі Українки, роз­робив проєкт сцено­графії до ви­стави «Ревізор» М. Гоголя (1999). У Театрі В. Шашаровського (м. Філадельфія, шт. Пенсильванія) 1989 оформив ви­ставу «Княгиня Ольга» І. Чижа. 1991–94 створив декорації до опер у театрі Нью-Рошелл Опера (Нью-Рошелл). 1993 до 100-річчя Українського Народного Союзу виготовив велике панно для сцени Карнеґі-Голлу (Нью-Йорк); 1998 для оперного фестивалю у Харкові здійснив проєкти оформле­н­ня опер «Аріадна на Наксосі» Р. Штраус­са і «Богема» Дж. Пуч­чіні. Початковий період творчості у традиційній реалістичній манері, пізніше — у кон­структивно-екс­пресіоністичному та ім­пресіоністичному стилях; ві­домий також як живописець. Автор спогадів про театральне життя. 1998 НСТДУ заснувала премію імені К. за кращу сцено­графічну роботу.