ОЛЕСНИ́ЦЬКИЙ Яким Олексі­йович (1842, містечко Теофіполь, нині смт Хмельн. р-ну Хмельн. обл. — 27. 08(09. 09). 1907, м. Алупка, нині АР Крим, похов. у Києві) — бібле­їст, фахівець у галузі біблійної археології. Брат М. Олесницького. Закін. Волин. духов. семінарію у м. Кременець (нині Терноп. обл.; 1863) та Київ. духов. академію (1867), де від­тоді й працював: від 1869 — доцент, від 1873 — екс­траординар. проф., від 1883 — ординар. професор кафедри євр. мови та біблій. археології. 1877 захистив дис. «Иерусалим и его древние памятники» та здобув ступ. д-ра богословʼя. 1881–83 редагував «Труды Киевской духовной академии». 1873–74, 1886 і 1889 здійснив наук. екс­педиції до Палестини, 1891 брав участь в екс­педиції з ви­вче­н­ня стародав. памʼяток За­йор­да­н­ня. Докладно описав мегалітичні па­мʼятки Палестини, об­ґрунтував і за­пропонував власну рекон­струкцію Єрусалим. храму в різні істор. епохи. 1899 через стан здо­ровʼя ви­йшов у від­ставку. О. вважають найкращим фахівцем із біб­лій. археології в Рос. імперії. Зай­мався також біблій. історією, ісагогікою, текс­туал., літ. та істор. аналізом Біблії, християн. (православ.) і культур. компаративістикою тощо.