КЛЕХ Ігор Юрі­йович (13. 12. 1952, Херсон) — прозаїк, пере­кладач. Член Спілки письмен­ників Російської Федерації (1991), Російського ПЕН-Центру (1996). Пушкінська премія фонду А. Тьопфера (Гамбурґ, 1993), премія Берлінської академії мистецтв (1995), літературна премія імені Ю. Казакова (2000). Закінчив Львівський університет (1975). Від­тоді ре­ставрував вітражі у Львові. Пред­ставник львівського андеґраунду 1970–80-х років. Від 1994 — у Москві. Пише російською мовою. Автор низки есеїв «Введение в галицийский контекст» (журнал «Родник», 1989, № 8); повістей «Частичный человек, или Записки сорокалетнего» (там само, 1991, № 6–7); «Хутор во вселен­ной» (1993, № 9) і «Зимания. Герма» (1994), опубліковано у журналі «Новый мир»; «Диглос­сия» — у журналі «Дружба народов» (1996); «Крокодилы не видят снов. Берлинская повесть» (1997, № 3) та «Смерть лесничего» (1999) — у журналі «Октябрь»; роману «Поминки по Кал­лимаху» (журнал «Четверг», 1993, № 5); книг есеїв та прози — «Инцидент с клас­сиком» (1998), «Книга с множеством окон и дверей», «Охота на фазана» (обидві — 2002), «Свето­пре­ставление» (2004), «Миграции» (2009), «Хроники 1999 года» (2010; усі — Москва). Для творчості К. притаман­ні вишуканість стилю, символічність. Окремі його твори пере­кладено українською, англійською, німецькою, польською, угорською, фінською, литовською, румунською, чеською, французькою мовами. Один з перших пере­кладачів російською мовою Б. Шульца (на­друковано у журналі «Родник», 1989, № 8). Редактор-упорядник кількох книжкових серій та антології «Неи­звестная Украина» (Москва, 2005), у якій вміщено сучасну українську урбаністичну прозу.