Розмір шрифту

A

Олівін

ОЛІВІ́Н  — групова назва близьких силікатних мінералів острівної структури серії твердих розчинів ряду форстерит–фаяліт (відповідно Mg2SiO4 і Fe2SiO4). Характерні ізоморфні домішки: Mn, Ni, Co, Ca, Cr. Назву запропонував 1789 нім. мінералог А. Вернер, який дослідив зразок мінералу оливково-зеленого кольору. Сингонія ромбічна. Форма виділень: зернисті агрегати, рідкісні короткостовпчасті призматичні кристали. Густина 3,22–4,39; твердість 6,5–7,2. Забарвлення О. змінюється залежно від складу мінералу. Магнезіал. різновиди безбарвні або злегка зеленуваті, залізисті мають лимонно-жовтий колір, а фаяліт часто виявляють з янтарно-жовтим забарвленням. Блиск скляний. Є досить крихким. Злам раковистий. О. — один з найпоширеніших мінералів земної кори та мантії Землі. Він є гол. породоутворювал. мінералом ультраосн. магматич. порід (дунітів, олівінітів, лерцолітів, кімберлітів, пікритів). Його вміст досягає 80–100 %. У породах осн. складу (піроксенітах, базальтах, габроїдах) має підпорядковане значення. Такі породи поширені та ґрунтовно досліджені в межах УЩ. О. — типовий магматич. мінерал; утворюється під час кристалізації осн. та ультраосн. магм. Хім. склад О. змінюється від істотно магнезіального (форстериту) до залізистого (фаяліту). Важливою ознакою хім. складу є його залізистість, що є відмінною для різних типів порід. Істотно магнезіал. О. з низькою залізистістю (форстерит, хризоліт, пікротефроїт) характерний для ультраосн. порід (Городниц., Олександрів., Андріїв. інтрузії, Черніг. масив та ін.); низько магнезіал. О. з високою залізистістю (фаяліт, гіалосидерит, гортоноліт) — для осн. (Коростен., Корсунь-Новомиргород. плутони, Давидків., Федорів., Стремигород. родовища, Володарсько-Волин. масиву) та залізисто-кременистих (Маріупол. рудне поле, Сорокин. зона Приазов’я) порід. О. чистого складу (форстерит і фаяліт) менш поширені. Залізистий аналог монтічеліту — кірштейніт — виявлено лише в шлаках металург. виробництва і не знайдено в природі. Використовують для виготовлення вогнетривів, окремі різновиди — як коштовне каміння (напр., хризоліт).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2022
Том ЕСУ:
24
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
76414
Вплив статті на популяризацію знань:
177
Бібліографічний опис:

Олівін / І. А. Самборська // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-76414.

Olivin / I. A. Samborska // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022. – Available at: https://esu.com.ua/article-76414.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору
Олівін Енциклопедія сучасної України