Олігоклаз

ОЛІГОКЛА́З (від оліго... та χλάσις — тріщина) — мінерал класу силікатів, групи польових шпатів (алюмосилікатів), кислий різновид плагіоклазів, проміжних між натрій- та кальціоплагіоклазами. Має ламелярну структуру, що формується пере­шаровува­н­ням нанопластинок альбіту (70–90 %) й анортиту (10–30 %), що чергуються між собою. Назву за­пропонував 1826 нім. мінералог Й.-Ф.-А. Брейтгаупт. Тобто це мінерал з не­знач. тріщинуватістю порівняно, напр., з мікрокліном. Хім. формула: [(Na,K)AlSi₃O₈]_10-30 %•[CaAl₂Si₂O₈]_70–90 %. Сингонія триклін­на, вид пінакоїдальний. Має тонкі полісинтет. двій­ники росту та деформації. Двій­никува­н­ня від­бувається за альбіт. законом і найчастіше по­вʼязане із дещо різним (на декілька номерів) складом двій­ник. індивідів, що під­креслюється різними показниками заломле­н­ня та вибірковою інтенсивністю вторин. змінень (пелітизація та серицитизація). Густина 2,63–2,66; твердість 6–6,5. Спайність по (001) досконала, по (010) добра. Колір білий, сірий, жовтуватий, червонуватий, зеленкуватий. Про­зорий до напів­про­зорого, в масі гір. породи — білий, сірувато-білий не­про­зорий. Блиск скляний, часто сильний, по площинах спайності інколи перламутровий. Риса біла. Поверх­ня сколюва­н­ня нерівна — ступінчаста поперек площин спайності (макро­скопічно ви­глядає як раковиста). У перистерит. О. наявна іризація у світлих сірувато-блакитних тонах. Походже­н­ня О. магматичне, пневматолітове та метаморфічне. Найчастіше є поро­утворювал. мінералом кислих плутоніч., ефузив. і метаморфіч. порід — гранітів, ріолітів, дацитів, гнейсів, гнейсо-гранітів, кварцито-гнейсів, а також граніт. пегматитів. Виявлено також у серед. плутоніч. породах, а також в їхніх ефузив. і вулканіч. аналогах. Може утворювати мономінерал. магмат. породи — олігоклазити. О. входить до складу майже всіх териген­но-уламк. порід, тому його в межах України можна вважати найпоширенішим після кварцу мінералом. Різновиди: альбіт-О. (пере­хідний до альбіту), андезин-О. (пере­хідний до андезину), калі­їстий О. (містить до 1,5 % К₂О), лазуровий О. (перистерит. О. з іризацією). О. є гол. поро­утворювал. мінералом пром. типів родовищ польовошпат. сировини різного ступеня ви­вчен­ності. Осн. польовошпат. провінцією є УЩ і його схили, де в кри­сталіч. комплексах докембрію поширені найцін­ніші польовошпат. родовища високо­якіс. калієвих і натрієво-калієвих польових шпатів, що пред­ставлені граніт. пегматитами мікроклін-О.-альбіт. складу. Родовища керам. пегматитів ві­домі в Житомир., Рівнен., Хмельн., Запоріз. і Донец. обл. Мономінерал. О. виявлені у ви­гляді дайок у плагіо­гранітах на р. Случ, на Пд. від м. Ново­град-Волинський Житомир. обл., також на р. Базавлук, де утворюють жили в біо­тит. плагіо­гранітах та їхніх похідних. Олігоклазити зна­йдені в свердловинах серед туфоген. порід базавлуц. серії на Олексіїв. ділянці Чортомлицько-Соленів. р-ну. Вони є високо­якіс. керам. сировиною.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю