Олігоклаз
Визначення і загальна характеристика
ОЛІГОКЛА́З (від оліго... та χλάσις — тріщина) — мінерал класу силікатів, групи польових шпатів (алюмосилікатів), кислий різновид плагіоклазів, проміжних між натрій- та кальціоплагіоклазами. Має ламелярну структуру, що формується перешаровуванням нанопластинок альбіту (70–90 %) й анортиту (10–30 %), що чергуються між собою. Назву запропонував 1826 нім. мінералог Й.-Ф.-А. Брейтгаупт. Тобто це мінерал з незнач. тріщинуватістю порівняно, напр., з мікрокліном. Хім. формула: [(Na,K)AlSi3O8]10-30 %•[CaAl2Si2O8]70–90 %. Сингонія триклінна, вид пінакоїдальний. Має тонкі полісинтет. двійники росту та деформації. Двійникування відбувається за альбіт. законом і найчастіше пов’язане із дещо різним (на декілька номерів) складом двійник. індивідів, що підкреслюється різними показниками заломлення та вибірковою інтенсивністю вторин. змінень (пелітизація та серицитизація). Густина 2,63–2,66; твердість 6–6,5. Спайність по (001) досконала, по (010) добра. Колір білий, сірий, жовтуватий, червонуватий, зеленкуватий. Прозорий до напівпрозорого, в масі гір. породи — білий, сірувато-білий непрозорий. Блиск скляний, часто сильний, по площинах спайності інколи перламутровий. Риса біла. Поверхня сколювання нерівна — ступінчаста поперек площин спайності (макроскопічно виглядає як раковиста). У перистерит. О. наявна іризація у світлих сірувато-блакитних тонах. Походження О. магматичне, пневматолітове та метаморфічне. Найчастіше є пороутворювал. мінералом кислих плутоніч., ефузив. і метаморфіч. порід — гранітів, ріолітів, дацитів, гнейсів, гнейсо-гранітів, кварцито-гнейсів, а також граніт. пегматитів. Виявлено також у серед. плутоніч. породах, а також в їхніх ефузив. і вулканіч. аналогах. Може утворювати мономінерал. магмат. породи — олігоклазити. О. входить до складу майже всіх теригенно-уламк. порід, тому його в межах України можна вважати найпоширенішим після кварцу мінералом. Різновиди: альбіт-О. (перехідний до альбіту), андезин-О. (перехідний до андезину), каліїстий О. (містить до 1,5 % К2О), лазуровий О. (перистерит. О. з іризацією). О. є гол. пороутворювал. мінералом пром. типів родовищ польовошпат. сировини різного ступеня вивченності. Осн. польовошпат. провінцією є УЩ і його схили, де в кристаліч. комплексах докембрію поширені найцінніші польовошпат. родовища високоякіс. калієвих і натрієво-калієвих польових шпатів, що представлені граніт. пегматитами мікроклін-О.-альбіт. складу. Родовища керам. пегматитів відомі в Житомир., Рівнен., Хмельн., Запоріз. і Донец. обл. Мономінерал. О. виявлені у вигляді дайок у плагіогранітах на р. Случ, на Пд. від м. Новоград-Волинський Житомир. обл., також на р. Базавлук, де утворюють жили в біотит. плагіогранітах та їхніх похідних. Олігоклазити знайдені в свердловинах серед туфоген. порід базавлуц. серії на Олексіїв. ділянці Чортомлицько-Соленів. р-ну. Вони є високоякіс. керам. сировиною.